Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайло О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2005 року

у справі № 28/624

за скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі

м. Києва

на дії Відділу Державної виконавчої служби Київського міського

управління юстиції

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"

до 1) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, 2) Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва

про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ

У жовтні 2003 року Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до 1) Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, 2) Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5115910 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2004р. у справі № 28/624 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" 2999,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2003р. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в сумі 5112911,00 грн. припинено. В позові до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відмовлено. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" 1818,00 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2004р. у справі № 28/624, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2004р., рішення Господарського суду м. Києва від 20.01.2004р. змінено. Викладено частину 5 резолютивної частини рішення в такій редакції: "Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києві на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" 1759,00 грн. судових витрат". Доповнено резолютивну частину рішення ч. 6 такого змісту: "Стягнути з Шевченківського районного відділення Державного казначейства у м. Києві на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі – без задоволення.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду України від 23.04.2004р. у справі № 28/624 Господарським судом м. Києва був виданий наказ від 07.06.2004р. у справі № 28/624 про стягнення з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" судових витрат.

У жовтні 2004р. в ході виконання вказаного наказу до Господарського суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва зі скаргою на постанову від 06.09.2004р. № 62/3 Відділу Державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження.

Вказана скарга мотивована тим, що постанова Відділу Державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції від 06.09.2004р. була надіслана Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Київського міського управління юстиції з порушенням строку, визначеного ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". А саме виконавче провадження порушено Відділом Державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції, який не уповноважений на вчинення таких дій.

Отже, враховуючи викладене, податковий орган просив скасувати постанову від 06.09.2004р. № 62/3 про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2005р. у справі № 28/624, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2005р., у задоволенні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову № 62/3 від 06.09.2004р. про відкриття виконавчого провадження відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, та просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2005р. і прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії Відділу Державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції. Отже, фактично скаржник не погодився як із судовим рішенням апеляційної, так і першої інстанції.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-ХІV (далі – Закон України від 21.04.1999р. № 606-ХІV (606-14) ) копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи № 28/624, постанова від 06.09.2004р. № 62/3 про відкриття виконавчого провадження була одержана стягувачем, а також Господарським судом м. Києва 09.09.2004р.

Проте, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що державним виконавцем були порушені приписи ч. 5 ст. 24 зазначеного закону, оскільки копія постанови від 06.09.2004р. № 62/3 про відкриття касаційного провадження надійшла на адресу податкового органу 15.10.2004р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на вказаній постанові.

З наявної в матеріалах справи № 28/624 ухвали Господарського суду м. Києва від 08.02.2005р. вбачається, що Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва було зобов’язано надати господарському суду оригінал конверту, в якому на адресу податкового органу надійшла оскаржувана постанова від 06.09.2004р. № 62/3.

Проте, як видно з матеріалів справи, податковим органом не було надано суду належних доказів (а саме, оригіналу конверту) на підтвердження того, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику несвоєчасно. Адже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, лише штамп податкового органу про реєстрацію вхідної кореспонденції на постанові не може свідчити в повній мірі про несвоєчасність надіслання цієї постанови боржнику.

Крім того, на заперечення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, про те, що відповідно до ст. 30 Закону України від 21.04.1999р. № 606-ХІV державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження, суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України від 21.04.1999р. № 606-ХІV у разі якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Отже, місцевим та апеляційним господарськими судами обгрунтовано зроблено висновок про те, що несвоєчасне отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження є підставою лише для поновлення строку добровільного виконання судового рішення, але не є підставою для скасування цієї постанови.

Згідно з ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Відхилити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2005р. у справі № 28/624 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .