Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

на постанову господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2006 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року

у справі № 20-3/122-12/084-4/124

за позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особи Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

У квітні 2006 року прокурор Нахімовського району м. Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особи ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з прибуткового податку з громадян та з податку на додану вартість в загальній сумі 804 646, 40 грн.

Заявою від 07 серпня 2006 року прокурор Нахімовського району м. Севастополя зменшив позовні вимоги та просив стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість перед бюджетом в розмірі 804 555, 30 грн.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 14 серпня 2006 року позов задоволено.

Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість перед бюджетом в сумі 804 555, 30 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року постанову господарського суду м. Севастополя від 14 серпня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року, а позов залишити без задоволення.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи, що мають істотне значення для розгляду справи по суті, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги відповідачки, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя провела документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за результатами якої було складено акт № 9112/17-126/384 від 26 серпня 2003 року, копію якого відповідачка отримала 23 серпня 2003 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту "а" ч. 1 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та підпункту 7.4.5 п. 7.4, підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого було донараховано прибутковий податок з громадян в сумі 711 203, 40 грн. та податок на додану вартість в сумі 62 273, 00 грн.

Під час перевірки суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 не представила книгу обліку доходів та витрат, книгу обліку придбання товарів (робіт, послуг), книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг), податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи податкового обліку, у зв'язку з чим відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суми податкового зобов'язання були визначені за непрямими методами.

27 серпня 2003 року начальником ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя на підставі акту перевірки були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

1) № 8555/17-01/22992020240, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 визначено за непрямими методами суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 93 443, 00 грн., у тому числі 62 273, 00 грн. - основний платіж та 31 170, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

2) № 8556/17-01/2299202040, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 визначено за непрямими методами суму податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян в сумі 711 203, 40 грн., у тому числі 711 203, 40 грн. - основний платіж.

Вказані податкові повідомлення - рішення були отримані відповідачкою 29 серпня 2003 року.

ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про встановлення суми податкового зобов'язання в сумі 804 646, 40 грн. за непрямими методами.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 19 грудня 2005 року у справі № 20-7/148-12/189-5/169-3/355 позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року рішення господарського суду м. Севастополя від 19 грудня 2005 року залишено без змін.

13 березня 2006 року була прийнята перша податкова вимога № 1/115, згідно якої станом на 13 березня 2006 року сума податкового боргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 складає 804 555, 30 грн., у тому числі 62 273, 00 грн. податку на додану вартість - основний платіж, 31 169, 95 грн. штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, 711 112, 35 грн. податку з доходів фізичних осіб - основний платіж. Перша податкова вимога була отримана відповідачкою 05 квітня 2006 року.

28 березня 2006 року позивачем було прийнято повідомлення про наявність податкової заборгованості у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за рішенням суду в сумі 804 555, 30 грн.

05 травня 2006 року на адресу відповідачки надійшла друга податкова вимога № 2/124, згідно якої станом на 05 травня 2006 року сума податкового боргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 складає 804 555, 30 грн., у тому числі 62 273, 00 грн. податку на додану вартість - основний платіж, 31 169, 95 грн. - штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість, 711 112, 35 грн. податку з доходів фізичних осіб - основний платіж. Друга податкова вимога була отримана відповідачкою 10 травня 2006 року.

07 квітня 2006 року податковим керуючим ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, № 60/24-042 від 07 квітня 2006 року, від одержання якого відповідачка відмовилась, про що складено акт від 07 квітня 2006 року. В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснена реєстрація податкової застави на активи відповідачки згідно з актом опису.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг, який не погашений, а тому стягнення з неї цієї суми заборгованості перед бюджетом є правомірним.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з положеннями п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Крім того, згідно з п. 11 ст. 11 вищезгаданого Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем в судовому порядку було узгоджене податкове зобов'язання в сумі 804 646, 40 грн. (62 273, 00 грн. податку на додану вартість, 31 170, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість, 711 203, 40 грн. - прибутковий податок з громадян), нараховане за непрямими методами.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій, встановивши, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг в розмірі в розмірі 804 555, 30 грн., який не був погашений, дійшли обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог та стягнули цю суму заборгованості за рахунок її активів.

При цьому колегія суддів також враховує, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2007 року заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення господарського суду м. Севастополя від 19 грудня 2005 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року у справі № 20-7/148-12/189-5/169-3/355 залишено без задоволення та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду м. Севастополя від 14 серпня 2006 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, - 220-1, 223, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.