Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

на постанову господарського суду Запорізької області від 10 травня 2006 року

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27 вересня 2006 року

у справі № 18/127/06-АП

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Бердянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2, -

про визнання нечинними та скасування акту перевірки і рішень, -

У січні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсними та такими, що не підлягають виконанню, акт перевірки від 19 серпня 2005 року, рішення Бердянської МДПІ Запорізької області від 25 серпня 2005 року № 0001312330/0 та від 23 вересня 2005 року № 242/14/25-05, рішення ДПА в Запорізькій області від 28 жовтня 2005 року № 711/14/25-020, рішення ДПА України від 22 грудня 2005 року № 9408/1925-0415.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати та визнати нечинними акт перевірки від 19 серпня 2005 року, рішення Бердянської МДПІ Запорізької області від 25 серпня 2005 року № 0001312330/0, від 23 вересня 2005 року № 242/14/25-05, від 28 грудня 2005 року № 0001312330/0, рішення ДПА в Запорізькій області від 28 жовтня 2005 року № 711/14/25-020, рішення ДПА України від 22 грудня 2005 року № 9408/1925-0415.

Постановою господарського суду Запорізької області від 10 травня 2006 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Бердянської МДПІ Запорізької області № 0001312330/0 від 25 серпня 2005 року, № 0001312330/3 від 28 грудня 2005 року, рішення Бердянської МДПІ Запорізької області від 23 вересня 2005 року в частині застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 147, 00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Присуджено суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету 0, 26 грн. обґрунтовано сплачених судових витрат.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27 вересня 2006 року постанову господарського суду Запорізької області від 10 травня 2006 року залишено без задоволення.

В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Запорізької області від 10 травня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27 вересня 2006 року відмінити, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Бердянська МДПІ Запорізької області провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу магазину, що знаходиться за адресою: м. Бердянськ, Запорізька область, вул. Мічуріна, 232, та належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1, про що було складено акт перевірки № 000155 від 19 серпня 2005 року.

Перевіркою було встановлено, що при закупці в магазині горілки "Союз - Віктан" по ціні 20, 80 гри., 2 пляшки пива "Оболонь" по ціні 2, 8 грн. + 5, 6 грн., цигарок "Честерфілд" по ціні 3, 00 грн. на загальну суму 29, 40 грн. не був роздрукований розрахунковий документ та було виявлено невідповідність між готівкою на місці проведення розрахунків та денним "X" - звітом з реєстратора розрахункових операцій, що складає 379, 80 грн. (з вирахуванням суми закупки). Книга обліку розрахункових операцій на час проведення перевірки була відсутня. Розрахункова книжка при відключенні електроенергії не використовувалась. По закінченню перевірки було включено електропостачання та був роздрукований "Х" - звіт з реєстратора розрахункових операцій.

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п. 1, п. 2, п. 5, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

25 серпня 2005 року на підставі акту перевірки Бердянська МДПІ Запорізької області прийняла рішення № 0001312330/0, яким на підставі п. 1, п. 3 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивачки застосувала фінансові санкції в розмірі 2 386, 00 грн.

Позивачка, не погодившись із зазначеним рішенням, оскаржила його в адміністративному порядку до Бердянської МДПІ Запорізької області, яка її скаргу залишила без задоволення та прийняла рішення про застосування фінансових санкцій від 29 вересня 2005 року № 0001312330/1 на суму 2 386, 00 грн.

Позивачкою було подано повторну скаргу до ДПА у Запорізької області, яка своїм рішення скасувала рішення Бердянської МДПІ Запорізької області від 25 серпня 2005 року № 0001312330/0 та від 29 вересня 2005 року № 0001312330/1 в частині штрафних санкцій в розмірі 340, 00 грн., застосованих згідно з п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і залишила без змін в іншій частині.

28 жовтня 2005 року Бердянська МДПІ Запорізької області прийняла рішення про застосування фінансових санкцій № 0001312330/2 на суму 2 046, 00 грн.

Позивачка оскаржила зазначене рішення до ДПА України, яка залишила без змін рішення № 0001312330/2 від 28 жовтня 2005 року.

28 грудня 2005 року Бердянська МДПІ Запорізької області прийняла рішення про застосування фінансових санкцій № 0001312330/3 на суму 2 046, 00 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Бердянської МДПІ Запорізької області № 0001312330/0 від 25 серпня 2005 року та № 0001312330/3 від 28 грудня 2005 року, рішення Бердянської МДПІ Запорізької області № 0001312330/1 від 23 вересня 2005 року в частині застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 147, 00 грн., виходив з того, що в магазині дійсно було тимчасово припинено постачання електричної енергії і реєстратор розрахункових операцій не міг застосовуватись, що відповідає приписам ст. 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відмовляючи в решти позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачкою не було спростовано факту порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому застосування до неї штрафних санкцій на підставі ст. 22 цього ж Закону є правомірним. При цьому суди враховували те, що рішенням від 28 жовтня 2005 року № 711/14/25-020 ДПА у Запорізькій області визнала необґрунтованим застосування до позивачки штрафних санкцій в сумі 340, 00 грн., застосованих згідно з п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та скасувала рішення Бердянської МДПІ Запорізької області від 25 серпня 2005 року № 0001312330/0 та від 29 вересня 2005 року № 0001312330/1 в частині штрафних санкцій в розмірі 340, 00 грн.

Крім того, суди попередніх інстанцій посилались на те, що позовні вимоги позивачки щодо акту перевірки від 19 серпня 2005 року, рішення ДПА в Запорізькій області від 28 жовтня 2005 року № 711/14/25-020 та рішення ДПА України від 22 грудня 2005 року № 9408/1925-0415 є безпідставними, оскільки акт перевірки не встановлює будь-яких прав та обов'язків для позивачки і не впливає на його права та інтереси, а вимоги щодо рішення ДПА в Запорізькій області від 28 жовтня 2005 року № 711/14/25-020 та рішення ДПА України від 22 грудня 2005 року № 9408/1925-0415 заявлені до неналежного відповідача - Бердянської МДПІ Запорізької області.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, правильно виходили з того, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, підтверджується актом перевірки та описом наявності готівки, які підписані особою, що здійснювала операції продажу, - продавцем ОСОБА_2, а тому застосування до позивачки фінансових санкцій в сумі 1 899, 00 грн. (379, 80 х 5) на підставі ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" спірними рішеннями є правомірним. При цьому суди попередній інстанцій правомірно не взяли до уваги посилання позивачки на те, що продаж товару здійснювався без її участі та особою, яка не має до неї ніякого відношення, а при складанні опису наявності коштів були взяті до уваги кошти ОСОБА_2 з урахуванням того, що здійснювалась реалізація товару, що належить позивачки, в магазині, що належить їй, а позивачкою не була доведена належність цих коштів ОСОБА_2 Крім того, відповідно до абзацу шостого п. 22 Порядку заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 108 (108-95-п) , забороняється зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.

Суди попередніх інстанцій також вірно відмовили в задоволенні позовних вимог щодо акту перевірки від 19 серпня 2005 року, рішення ДПА в Запорізькій області від 28 жовтня 2005 року № 711/14/25-020, рішення ДПА України від 22 грудня 2005 року № 9408/1925-0415, оскільки правильно посилались на те, що акт перевірки не є актом ненормативного характеру з урахуванням того, що він не встановлює будь-яких прав та обов'язків для позивачки, а вимоги про скасування та визнання нечинними рішення ДПА в Запорізькій області від 28 жовтня 2005 року № 711/14/25-020 та рішення ДПА України від 22 грудня 2005 року № 9408/1925-0415 заявлені до неналежного відповідача.

Крім того, суди при розгляді справи правомірно врахували те, що рішенням від 28 жовтня 2005 року № 711/14/25-020 ДПА у Запорізькій області визнала необґрунтованим застосування до позивачки штрафних санкцій в сумі 340, 00 грн., застосованих згідно з п. 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та скасувала рішення Бердянської МДПІ Запорізької області від 25 серпня 2005 року № 0001312330/0 та від 29 вересня 2005 року № 0001312330/1 в частині штрафних санкцій в розмірі 340, 00 грн., що свідчить про те, що відповідно до положень підпункту "б" підпункту 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові повідомлення - рішення в цій частині вважаються відкликаними.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 10 травня 2006 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 27 вересня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, - 220-1, 223, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 10 травня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.