Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (надалі ДП "Сумський облавтодор", позивач) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми (надалі - ДПІ в м. Суми, відповідач) (із врахуванням доповнення (уточнення) позовних вимог) в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми №0003522302/0/65085 від 29.12.2004 р., № 0003522302/1/3845 від 25.01.2005 р. та № 0003522302/2/3845 від 04.04.2005 р. з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності загальною сумою 1 980 200 грн. 00 коп., з яких 990 100 грн. 00 коп. -основного платежу та 990 100 грн. 00 коп. - штрафних санкцій, як незаконні та необгрунтовані.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2005 р. (суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0003522302/2/3845 від 04.04.2005 р., провадження у справі стосовно визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми №0003522302/0/65085 від 29.12.2004 р. та №0003522302/1/3845 від 25.01.2005 р. - припинено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вказане рішення, в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0003522302/2/3845 від 04.04.2005 р., мотивовано правомірністю та обґрунтованістю вимог позивача, а припинення провадження у справі стосовно визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми №0003522302/0/65085 від 29.12.2004 р. та №0003522302/1/3845 від 25.01.2005 р. - втратою останніми чинності.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий: Лащенко Л.Д., судді: Гончар Т.В., Погребняк В.Я.) від 06.02.2006р. у справі № 8/160-05, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задоволено частково, рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2005 р. у справі № 8/160-05 скасовано, прийняти нову постанову, позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 04.04.2005 р. № 0003522302/2/3845 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 1 980 200,00 грн., з яких 990 100,00 грн. - основного платежу та 990 100,00грн. - штрафних санкцій. У позові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми від 29.12.2004 року № 00035222302/0/65085 та від 25.01.2005 року №0003522302/1/3845 відмовлено. Стягнено з Державної податкової інспекції в м. Суми на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказане судове рішення містить аналогічну рішенню господарського суду Сумської області від 07.11.2005р. мотивацію щодо підстав визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 04.04.2005 р. № 0003522302/2/3845. В частині нормативного обгрунтування підстав для відмови у позові щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми від 29.12.2004 року № 00035222302/0/65085 та від 25.01.2005 року №0003522302/1/3845 вказана постанова мотивована нормами ст. 162 КАС України та п.6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено про невідповідність судового рішення суду першої інстації вимогам ст. 158 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у м. Суми звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій, з підстав порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2005р. у справі № 8/160-05 в частині визнання недійсним податковогог повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми від 04.04.2005р. № 0003522302/2/3845.

Заперечень на касаційну скаргу від позивача не надійшло.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції від 17.01.2008р., на підставі ч. 2 ст. 150 КАС України, було оголошено перерву до 24.01.2008р.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

ДПІ у м. Суми прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2004р. № 0003532302/0/65085 та від 25.01.2005р. № 0003522302/1/3845 на загальну суму 1 881 180,00 грн. за платежем податок на прибуток у тому числі за основним платежем – 990 100,00грн. та штрафні (фінансові) санкції – 891 080,00 грн.

04.04.2005р. ДПІ у м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення № 0003522302/2/3845, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1 980 200,00грн. у тому числі: основний платіж 990 100,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 990 100,00грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки від 24.12.2004р. № 233/23-213/1/3193/024 "Про результати компплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП "Сумський облавтодор" ВАТ Державна акціонерна компанія за період з 01.04.2003р. по 31.03.2004р. за змістом яких встановлено заниження валового доходу на суму 3 300 000, 00 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу вартості безоплатно наданих товарів, чим було порушено п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого до складу валового доходу включаються доходи з інших джерел, а саме вартість товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2003 р. в сумі 990 тис. грн.

Зокрема у вказаному акті перевірки зазначено, що у вересні 2003 р. Служба автомобільних доріг у Сумській області, керуючись дозволом Державної служби автомобільних доріг України для проходження запланованої схеми векселів та рішенням XIII сесії Сумської обласної ради народних депутатів 24 скликання від 17.12.2003 р. про придбання обладнання за рахунок повернутих векселів на суму 3300 тис. грн. передала позивачу 9 простих векселів (емітент ВАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе") на загальну суму 3300 тис. грн. згідно акту прийому-передачі векселів від 25.09.2003 р. для придбання дорожньої техніки. Зазначені векселі позивач передає ПП "Сула" в рахунок оплати за товар, згідно договору купівлі-продажу від 24.09.2003 р. №56

На цій підставі відповідачем було зроблено висновок, що ці 9 векселів не можуть розцінюватись як розрахунково-платіжні документи, тому що їх було отримано не за фактично поставлені товари (виконані роботи, надані послуги), а повинні розцінюватись як безоплатно придбані товари (роботи, послуги)., посилаючись на те, що відповідач зазначив, що безоплатно надані товари - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації таких матеріальних цінностей і не матеріальних активів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, а саме.

По епізоду щодо правомірності висновків ДПІ у м. Суми про порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", судова колегія Вищого адміністративного суду України вбачає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, останні містять висновок за змістом якого встановлено, що 9 простих векселів на суму 3 300 000,00, які попередньо отримані позивачем від Служби автомобільних доріг в Сумській області, на підставі дозволу Державної служби автомобільних доріг для проходження запланованої схеми векселів та згідно рішення 13 сесії Сумської обласної ради від 17.12.2003 р., були використані останнім в якості платіжного інструменту в 3-х сторонньому договорі купівлі-продажу від 24.09.2003 р. № 56, згідно п.2.1 якого позивач провів оплату товару вартістю 3 300 тис. грн. шляхом передачі продавцю векселів ВАТ "Сумське СМНВО ім. М.В.Фрунзе" на загальну суму 3 300 тис. грн.

Згідно п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із врахуванням змін та доповнень) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказаного закону, до валового доходу включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Судами попередніх інстанцій, на підставі аналізу положень законодавства України, а саме Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Держказначейства України від 04.11.2004 р. №194 (v0194506-04) , та листа ДПА України від 11.05.2005 р. № 8978/7/15-1117 (v8978225-05) "Щодо податкового обліку капітальних трансфертів" встановлено, передача позивачу вказаних векселів є капітальним трансфертом та не включаються до валового доходу платника податку.

Таким чином, господарським судом першої інстанції та підтверджено господарським судом апеляційної інстанції зазначено, що отримання позивачем векселів фактично є одностороннім платежем органу управління, який не веде до виникнення або погашення фінансових вимог, тобто капітальним трансфертом, який передбачений для придбання капітальних активів.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України вказану позицію вважає нормативно обгрунтованою, з огляду на що, підстав для скасування судових рішень у цій частині не вбачається.

Також, відповідно до змісту акту перевірки від 24.12.2004р. № 233/23-213/1/31931024, відповідачем було встановлено порушення ДП "Сумський облавтодор" пп. 5.4.10 п. 5.4, п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого за I квартал 2004р. позивачу було донараховано 0,1 тис. грн. та вказане донарахування відображене у оспорюваному податковому повідомленняю-рішенню від 04.04.2005р. № 0003522302/2/3845, а саме позивачу донараховано 0,1 тис. грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток та штрафні (фінансові) санкції у відповідному розмірі.

Однак, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, обгрунтованість вказаного донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток ДП "Сумський облавтодор" судами першої та апеляційної інстанцій встановлено не було, що на думку судової колегії Вищого адміністративного суду України унеможливлює визнання прийнятих судових рішень у цій частині законними та обгрунтованими у відповідності до припису ст. 159 КАС України.

Відповідно ч. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі; всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини, які підлягають доведенню в судовому процесі відповідно до предмету спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006р. у справі № 8/160-05 задовольнити частково

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006р. у справі № 8/160-05 в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми від 04.04.2005р. № 0003522302/2/3845 на загальну суму 200,00 грн., у тому числі 100,00 грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток та 100,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006р. у справі № 8/160-05 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.