Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),

суддів: Весельської Т.Ф.,

Мироненка О.В.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.,

при секретарі Сидорович О.В.,

за участю представників:

- ЗАТ "Хустський м’ясокомбінат" - Геленич В.В.,

- Виконавчого комітету Хустської міської ради – Джанди М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Виконавчого комітету Хустської міської ради

на постанову господарського суду Закарпатської області

від 18 квітня 2006 року

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду

від 31 серпня 2006 року

у справі №11/198

за позовом закритого акціонерного товариства "Хустський м’ясокомбінат"

до Виконавчого комітету Хустської міської ради,

за участю третьої особи – Управління з питань майна комунальної власності Виконавчого комітету Хустської міської ради,

про визнання недійсним Рішення від 24 липня 2002 року №345 "Про розгляд протесту прокурора",

В червні 2003 року закрите акціонерне товариство "Хустський м’ясокомбінат" (далі – ЗАТ "Хустський м’ясокомбінат", позивач) звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що Рішенням Виконавчого комітету Хустської міської ради №345 від 24 липня 2002 року про відхилення протесту прокурора та заборону проведення ремонту в нежилому приміщенні, яке він орендує за договором №32 від 05 січня 1999 року, порушує чинне законодавство та п. 6.3 зазначеного договору.

Просив визнати недійсним спірне рішення Виконавчого комітету Хустської міської ради (далі – виконком, відповідач).

Справа розглядалась неодноразово.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсними (нечинними) пункти 2 і 3 Рішення виконкому №345 від 24 липня 2002 року "Про розгляд протесту прокурора" та стягнуто з відповідача на користь позивача 42 грн. 50 коп. на відшкодування витрат по оплаті державного мита та 59 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати, ухваливши постанову про відмову в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, 05 січня 1999 року між позивачем та представництвом Фонду державного майна України в місті Хуст було укладено договір оренди №32 (том 1, а.с. 29-30), відповідно до якого позивачу передано в оренду нежиле приміщення у будинку 9 по вул. Духовнича (пл. Б.Хмельницького), загальною площею 64 м, строком з 01 січня 2000 року до 31 грудня 2006 року. У зазначеному орендованому приміщенні позивач відкрив магазин "М'ясо", що спеціалізувався на реалізації м’ясопродуктів.

За умовами договору оренди №32 орендар зобов’язаний своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонти орендованого об’єкту за наявності письмової згоди орендодавця і кошторису робіт.

У березні 2003 року позивачем було складено дефектний акт, затверджений Хустським міським головою, про визначення видів та обсягів робіт з метою запобігання руйнування будівлі та забезпечення умов використання приміщення за призначенням, на підставі якого було складено локальний кошторис на капітальний ремонт орендованого приміщення. Листом №193 від 14 березня 2002 року начальником Представництва Фонду державного майна України у м. Хуст погоджено кошторис та надано дозвіл на проведення ремонту магазину "М'ясо".

Відповідно до акту перевірки райсанепідемстанцією дотримання санітарного законодавства в магазині "М'ясо" від 27 березня 2002 року та припису від 09 квітня 2002 року, позивачу було рекомендовано провести ремонт в магазині до 01 травня 2002 року.

Рішенням №282 від 29 травня 2002 року відповідач заборонив позивачу проведення капітального ремонту магазину "М'ясо", на яке Хустським міжрайонним прокурором внесено протест, відхилений спірним Рішенням відповідача №345 від 24 липня 2002 року.

Ці обставини встановлено правильно та сторонами не заперечуються.

Постановляючи рішення суди виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з такими висновками погодитися неможливо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини між сторонами виникли, у зв’язку з порушенням права ЗАТ "Хустський м’ясокомбінат", як орендаря, що полягає у належному виконанні договору оренди №32 від 05 січня 1999 року.

Дійсно, в позові ЗАТ "Хустський м’ясокомбінат" не погоджується з діями Виконавчого комітету Хустської міської ради, оскаржуючи його рішення, однак предметом спору в даній справі є право користування нежилим приміщенням у будинку 9 по вул. Духовнича (пл. Б.Хмельницького), загальною площею 64 м, а також порядок і виконання, передбачених договором оренди, умов. Оскільки оскарження рішення відповідача передбачає усунення перешкод у користуванні позивачем приміщенням та належному виконанні договору оренди, вказаний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , який передбачає вирішення даного спору, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне ухвалені постанову господарського суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року у справі №11/198 скасувати, провадження в адміністративному судочинстві за таким позовом закрити та передати дану справу для вирішення в порядку позовного провадження за нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 17, 157, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Хустської міської ради задовольнити частково.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 18 квітня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року скасувати.

Провадження в адміністративному судочинстві у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Хустський м’ясокомбінат" до Виконавчого комітету Хустської міської ради, за участю третьої особи – Управління з питань майна комунальної власності Виконавчого комітету Хустської міської ради, про визнання недійсним Рішення від 24 липня 2002 року №345 "Про розгляд протесту прокурора" - закрити.

Справу №11/198 передати до господарського суду Закарпатської області в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.