Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача-1: не з’явився.

позивача-2: Степаненко С.Д.

відповідача: Костинюка О.І., Чорного О.А.

прокурора: Чубенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 р. та рішення Господарського суду м.Києва від 14.03.2005 р.

у справі № 25/321

за позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі

Центральної енергетичної митниці

Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

до Закритого акціонерного товариства "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (ЗАТ "ТЕК "Ітера Україна")

про стягнення 383364,57 грн., -

У справі заявлено позов про стягнення з ЗАТ "ТЕК "Ітера Україна" 383364,57 грн., що становить 2% митного збору, який своєчасно не був сплачений до бюджету.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 14.03.2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 р., позов задоволено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач-2 та прокурор заперечень на касаційну скаргу не надали, у судовому засіданні касаційної інстанції просили в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Позивач-1 в судове засідання представників не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У справі встановлено, що ЗАТ "ТЕК "Ітера-Україна" в період з 01.07.1999 р. по 31.12.1999 р. здійснювала ввезення природного газу на територію України, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу між Компанією "ITERA International Energy L.L.C", ЗАТ "ТЕК "Ітера-Україна" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", ЗАТ "ТЕК "Ітера-Україна за контрактами №03-321 від 31.12.1997 р. та №03-568/98 від 24.12.1998 р. отримало в червні 1999 р. 68500000 куб. м. та 8000000 куб.м. природного газу, який було отримано відповідно до ВМД №12400/9/001652 та 12400/9/001653.

Вищевказані вантажні митні декларації було оформлено відповідачем без сплати 2% додаткового митного збору, який повинен справлятися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №840 від 19.05.199 р. про що свідчать графи 47, В, С зазначених ВМД.

Згідно листа Державної Митної Служби України №15/1-1945-ЕП (v1945342-99) від 29.06.1999 р. до Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД внесено доповнення, запроваджено новий код виду митного збору, а саме "0бб" - додатковий митний збір, що справляється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №840 від 19.05.1999 р. (840-99-п)

Як вбачається з графи 47 вищезазначених ВМД, код платежу "066" стоїть з позначкою "У", тобто умовно. Відповідно, суми додаткового митного збору нараховувались та позначались відповідачем самостійно (333755,29 грн. та 49609,28 грн.), але не сплачувались.

Рішенням арбітражного суду м.Києва від 20.09.1999 р. у справі №11/466 задоволено позов ЗАТ "ТЕК "Ітера Україна" до Центральної енергетичної митниці про визнання недійсними талонів відмови у митному оформленні. Визнано недійсною відмову Центральної енергетичної митниці у митному оформленні імпортованого природного газу без сплати додаткового 2 % митного збору.

Рішенням господарського суду м.Києва від 10.12.2003 р., залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2004 р., рішення Арбітражного суду м.Києва від 20.09.1999 р. скасоване та прийняте нове рішення, яким в позові ЗАТ "ТЕК "Ітера Україна" відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2004 р. вищевказані судові рішення залишені без змін.

При винесенні рішення, суд виходив з того, що нововиявленою обставиною у справі №11/466 стала постанова Вищого арбітражного Суду України №04-1/1-5/39 від 28.02.2000 р., відповідно до якої постанову Кабінету Міністрів України №840 визнано такою, що не суперечить вимогам чинного законодавства, прийнятою в межах наданих Кабінету Міністрів України повноважень.

Враховуючи те, що Постанова Кабінету Міністрів №840 від 19.05.1999 р. (840-99-п) є чинною та той факт, що відповідачем самостійно було нараховано та визначено суму додаткового митного збору у розмірі 383364,57 грн., але відповідач уникає від її сплати до Державного бюджету України, судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій, що дана сума підлягає стягненню через органи Державної податкової інспекції, який виступає органом стягнення, правильними.

Відповідно до пп.15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 цього Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Оскільки Центральною енергетичною митницею було виписано талони відмови та визначено до сплати податкове зобов’язання у вигляді 2% митної вартості імпортованого відповідачем газу 09.08.1999 р., тобто в межах строку позовної давності, рішення Господарського суду м.Києва у справі №11/466, яким відповідачу відмовлено у визнанні недійсною відмови Центральної енергетичної митниці у митному оформленні імпортованого природного газу без сплати додаткового 2% митного збору, набрало чинності 25.02.2004 р., доводи касаційної скарги про недотримання строків стягнення є безпідставними.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2005 р. та рішення Господарського суду м.Києва від 14.03.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.