ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"22" січня 2008 року Справа № АС-04/106-06
к/с № К-3761/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Харкова
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
06.01.2007 року
та постанову Господарського суду Харківської області від
14.11.2006 року
у справі № АС-04/106-06
за позовом Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Харкова
до Приватного підприємства "Фора"
Приватного підприємства "Iнтерфлекс"
про визнання недійсними господарських зобов'язань
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м.
Харкова (далі - ДПI у Орджонікідзевському районі м. Харкова)
звернулася до Господарського суду Харківської області із позовом
до Приватного підприємства "Фора" (далі - ПП "Фора"), Приватного
підприємства "Iнтерфлекс" (далі - ПП "Iнтерфлекс") про визнання
недійсними господарських зобов'язань за усною угодою від
15.01.2004 року та застосування наслідків їх недійсності.
Постановою Господарського суду Харківської області від
14.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського
апеляційного господарського суду від 06.01.2007 року, у
задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на недоведеність
протиправності укладення спірної угоди.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПI
у Орджонікідзевському районі м. Харкова звернулася до Вищого
адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій
просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове
рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обгрунтування
касаційної скарги позивач посилається на порушення судом норм
матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 207, 208
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. ст. 86, 159 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
У запереченнях на касаційну скаргу ПП "Фора" просить залишити
її без розгляду, а оскаржувані судові рішення без змін.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, фахівцями ДПI у
Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено документальну
невиїзну перевірку ПП "Фора", в ході якої було встановлено, що
15.01.2004 року між ПП "Фора" та ПП "Iнтерфлекс" укладено усну
угоду про виконання ремонтно-будівельних робіт для ПП "Фора" на
загальну суму 12 600 грн. Зазначена сума платіжним дорученням від
19.02.2004 року була перерахована ПП "Iнтерфлекс".
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2003 року
скасована державна реєстрація ПП "Iнтерфлекс".
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам
закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам
держави і суспільства, або укладено учасниками господарських
відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції
(спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із
сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом
недійсним повністю або в частині.
Iз аналізу зазначеної статті вбачається, що судам потрібно
було встановити чи відповідає господарське зобов'язання вимогам
закону, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам
держави і суспільства мета укладення господарського зобов'язання,
вину у формі умислу, правосуб'єктність учасників угоди.
На обгрунтування позову ДПI послалась на статті 207, 208 ГК.
Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо
господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з
метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то
за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання
обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все
одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання
однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все
одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на
відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі
сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а
одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного
стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що
відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі - ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) правочин, учинений з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є
таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як
зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом
такого правочину недійсним не вимагається.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України зазначає, що позови податкових
органів про визнання такого правочину (угоди, господарського
зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо справу не належить
розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває
провадження у ній.
Судами встановлено, що сама по собі угода про виконання
ремонтно-будівельних робіт не є такою, що суперечить інтересам
держави та суспільства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України поділяє
позицію судів попередніх інстанцій стосовно того, що факт
скасування державної реєстрації підприємства не тягнув за собою
недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної
реєстрації до моменту виключення з державного реєстру.
У відповідності з ч. 2 ст.18 Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ) (755-15)
, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного
державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то
третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя
особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала
або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Разом з тим, судами не встановлено, чи виключено ПП
"Iнтерфлекс" із Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України, оскільки ліквідація сторони виключає
провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставою для скасування судових
рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи
на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і
перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення
спору по суті, і в залежності від встановленого правильно
визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до
спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове
рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 224, 230, 231
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Харкова задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
06.01.2007 року та постанову господарського суду Харківської
області від 14.11.2006 року скасувати.
Справу № АС-04/106-06 направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
В. секретар В.Б. Ликова