ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Шкляр Л.Т.
розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Управління праці та соціального захисту населення
Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької
області на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької
області від 27 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду
Запорізької області від 16 серпня 2006 року у справі за позовом
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення
Новомиколаївської районної державної адміністрації та Кабінету
Міністрів України про стягнення недоплаченої одноразової грошової
допомоги учаснику бойових дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Управління праці та соціального захисту населення
Новомиколаївської районної адміністрації про стягнення
недоплаченої одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій.
В позові зазначав, що він є учасником бойових дій. Згідно ст.
12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
щорічно до 5 травня, як учасник
бойових дій, він має право на отримання разової грошової допомоги
у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати
проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги за
2003 рік, 2004 рік, 2005 рік складає 1898 грн. 75 коп. Позивач
просив поновити строк для звернення до суду з позовом про захист
своїх інтересів, як учасника бойових дій, та стягнути з
відповідача на його користь заборгованість у розмірі 1898 грн. 75
коп.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької
області від 27 червня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою
апеляційного суду Запорізької області від 16 серпня 2006 року,
позов ОСОБА_1 задоволено.
В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту
населення Новомиколаївської районної державної адміністрації
Запорізької області просить скасувати рішення судів попередніх
інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні
позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального
та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, це
підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 3).
Згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
учасники бойових дій
мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі
п'яти мінімальних пенсій за віком..
Відповідно до ст. 22 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
звуження змісту та обсягу гарантованого ч. 5 ст. 12 Закону права
позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до
чинних законів не допускається.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. за
№20-рп ( v020p710-04 ) (v020p710-04)
визнано такою, що не відповідає Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, якою встановлювався розмір
щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах, менших, ніж
передбачено Законом.
Зменшення Законами України про державні бюджети України на
2003-2005р.р. розміру щорічної допомоги до дня Перемоги також
суперечить ч.2, 3 ст. 2 Закону, згідно з якими права та пільги для
ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше
законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не
можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які
обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом,
є недійсними.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли
правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх
інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту
населення Новомиколаївської районної державної адміністрації
Запорізької області відхилити, а постанову Новомиколаївського
районного суду Запорізької області від 27 червня 2006 року та
ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16 серпня 2006
року - залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: