ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Шкляр Л.Т.
розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів на постанову господарського суду Одеської області від 14
червня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського
суду від 03 серпня 2006 року у справі №8-11/51-05-1727А за позовом
прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі
Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолог" про стягнення
штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування
інвалідів, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2005 року прокурор Приморського району м. Одеси в
інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до
Українсько-австрійсько-німецького спільного підприємства "Новолог"
про стягнення штрафних санкцій за нестворення робочих місць для
працевлаштування інвалідів у 2002р. у сумі 545 050,08 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28 квітня
2005 року позов задоволено, стягнуто з
Українсько-австрійсько-німецького спільного підприємства "Новолог"
на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів 545 050,08 грн. та судові витрати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07
червня 2005 року рішення місцевого суду скасовано та в позові
відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 вересня
2005 року постанова Одеського апеляційного господарського суду від
07.06.2005р. та рішення господарського суду Одеської області від
28.04.2005р. скасовані, справа передана на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи стало відомо, що згідно Статуту
Українсько-австрійсько-німецького спільне підприємство "Новолог"
перейменовано у товариство з обмеженою відповідальністю "Новолог",
яке є його правонаступником.
Постановою господарського суду Одеської області від 14 червня
2006 року, яка була залишена без змін ухвалою Одеського
апеляційного господарського суду від 03 серпня 2006 року, в
задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі Одеське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів просить скасувати зазначені судові
рішення та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення
судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Новолог" просить
залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без
змін, як законні та обгрунтовані.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи
касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, актом перевірки № 119 "а" від
28.10.2004р. щодо створення робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів на СП "Новолог" встановлено, що
середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу
становить 463 особи, чисельність інвалідів - штатних працівників,
які повинні працювати на робочих місцях відповідно 4%
нормативу -19 осіб, фактично на підприємстві працювала 1 особа.
Згідно частини першої ст. 19 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
місцеві
Ради народних депутатів спільно з підприємствами (об'єднаннями),
установами і організаціями, громадськими організаціями інвалідів,
за участю відділень Фонду України соціального захисту інвалідів у
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
на підставі пропозицій органів Міністерства соціального захисту
населення України щорічно визначають нормативи робочих місць,
призначених для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, зазначений Закон встановлював порядок визначення
нормативу робочих місць, призначених для інвалідів. У
відповідності з главою 2 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
до компетенції виконавчих
органів сільських, селищних, міських рад належать власні
(самоврядні) та делеговані повноваження. Пунктом 12 статті 34
цього Закону встановлено, що до делегованих повноважень належать
бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в
установах та організаціях незалежно від форм власності робочих
місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до
законодавства потребують соціального захисту і не спроможні
конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих
місць; прийняття рішень про створення на підприємствах, в
установах та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з
обмеженою працездатністю, організація професійної підготовки цих
осіб; погодження проведення ліквідації таких робочих місць.
Частина 1 ст. 19 Закону встановлює норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від
15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не
передбачено законом.
Пунктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок
працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від
03.05.95р. №314 "Про організацію робочих місць, та
працевлаштування інвалідів" ( 314-95-п ) (314-95-п)
встановлено, що
підприємства у межах доведеного нормативу за власні кошти
створюють робочі місця для працевлаштування інвалідів: щорічно до
1 лютого року, що настає за звітнім, подають відділенням Фонду
соціального захисту інвалідів відомості про середню річну
заробітну плату на підприємстві, середньо облікову чисельність
штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих
інвалідів: інформують державну службу зайнятості та місцеві органи
соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні
посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
підприємства
(об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності
і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж
встановлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону, щороку
сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту
інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі
середньої річної заробітної плати на відповідному підприємства за
кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Санкції, передбачені ст.20 Закону є
адміністративно-господарськими, а тому суди попередніх інстанцій
дійшли правильного висновку про те, що позивачем було пропущено
строк звернення до суду з відповідним позовом, оскільки ст. 250
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що
адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до
суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим
суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Позивач же звернувся до суду лише в лютому 2005 року.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх
інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову
господарського суду Одеської області від 14 червня 2006 року та
ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03 серпня
2006 року - залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: