Головуючий суддя у 1-ій

інстанції - Зінченко Н.Г. 

Категорія статобліку - 6.13

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя Мірошниченко М.В.,

суддя Туркіна Л.П.

суддя Проценко О.А.

при секретарі Резніков Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 25.09.2008р.

у справі № 4/378/08-АП

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запоріжелектромонтаж",

м. Запоріжжя

про стягнення 14 627,97 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних

витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах

Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжелектромонтаж" про стягнення 14 627,97 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своєю постановою від 25.09.2008р. у справі № 4/378/08-АП в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що позовні вимоги про стягнення з ВАТ "Запоріжелектромонтаж" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії гр. ОСОБА_1 в сумі 14 627,97 грн. є нормативно необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що задоволенню не підлягають.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій вказано на наступні обставини. Відповідно до норм чинного законодавства ВАТ "Запоріжелектромонтаж" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який зобов'язаний сплатити Пенсійному фонду у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, тобто, у повному розмірі відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 25.09.2008р. та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позов частково та стягнути з відповідача суму 8929,89 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2007р. по червень 2008р.

ВАТ "Запоріжелектромонтаж" письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Від УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Представники сторін до суду апеляційної інстанції не з'явились. Про час, дату і місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином. На підставі ч.4 ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Фіксація судового засідання 11.02.2009р. здійснювалась за допомогою технічного комплексу "Оберіг".

Справу призначено до апеляційного розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

В судовому засіданні 11.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали та обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

ВАТ "Запоріжелектромонтаж" зареєстровано УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та платник страхових внесків, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до протоколу № 362489 від 22.11.2006р. гр. ОСОБА_1 призначена та виплачується з 25.10.2006р., відповідно до останніх розпоряджень про перерахунок, пенсія на пільгових умовах відповідно п. "б", п. "з" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 2 (а.с. 11-18).

Відповідно до довідки ВАТ "Запоріжелектромонтаж" № 292 від 22.09.2006р., гр. ОСОБА_1 працював у ВАТ "Запоріжелектромонтаж" електрозварювальником ручної зварки 5-го розряду за період з 02.01.1973 по 31.12.2004р., тобто 31 рік 11 місяців 29 днів (а.с. 24).

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" НОМЕР_1 від 26.06.1997р., платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (1058-15) .

Отже, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 16 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом (1058-15) , закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (1058-15) .

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Частину другу ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. "б" - п. "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього ж Закону, у відповідному розмірі, було виключено - відповідно до Закону України № 1461-14 від 17.02.2000р. "Про внесення змін до деяких законів України" (1461-14) .

Отже, на момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) Закон України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідних пільгових пенсій на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов'язкового платежу.

Відповідно до абз. 4 п.п.1 п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п) , крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (1058-15) , у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону (1058-15) .

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про те, що визначений обов'язок лише щодо відшкодування витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України. Але, як вбачається з матеріалів справи позивачем не доведено відповідність професії гр. ОСОБА_1 списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Застосування п. 2 ст. 99 КАС України, щодо порушенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду до уваги колегією суддів не приймається, оскільки суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясував усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи. Суд першої інстанції застосував до правовідносин, які вникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалив законне рішення про відмову позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією не встановлено, а тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду від 25.09.2008р. по даній справі адміністративній справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198 (п.1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Апеляційну скаргу Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 25.09.2008р. у справі № 4/378/08-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Ухвала виготовлена в повному обсязі - 17.02.2009р.