ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
Iменем України
УХВАЛА
17 січня 2008 р. Справа № 27/116(38/165)
к/с № К-15070/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:
Нечитайло О.М.
Судді:
Голубєва Г.К.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашко О.I.
при секретарі
Ликовій В.Б.
за участю представників сторін
позивача:
Дзюба М.О., дов. від 01.11.2007р. № 18/7962
відповідача:
Бондаренко Є.В., дов. від 09.01.2008р.
№ 123/10-10
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги
Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний
комбінат"
Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції
Дніпропетровської області
на рішення
Господарського суду Дніпропетровської області
від
13.09.2005р.
на ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від
31.01.2006 року
у справі
№ 27/116(38/165)
за позовом
Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний
комбінат"
до
Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції
Дніпропетровської області
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний
комбінат" (надалі ДП "Східний ГЗК", позивач) звернулося до
господарського суду Дніпропетровської області із позовом до
Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції
Дніпропетровської області (надалі Жовтоводська ОДПI, відповідач)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від
29.07.2003р. №0001052301/0, №0001002301/0 щодо застосування до
підприємства фінансових санкцій за порушення строків сплати збору
за геологорозвідувальні роботи на суму 16379,81грн.
Справа розглядалась господарськими судами України
неодноразово.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя
В.О. Татарчук) від 13.09.2005 р., яке залишеною без змін ухвалою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судова
колегія у складі: головуючий суддя Кузнєцова I.Л., судді: Швець
В.В., Чимбар Л.О.) від 31.01.2006р. р. у справі № 27/116(38/165)
позов задоволено частково, визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПI у Дніпропетровській
області від 29.07.2003р. № 0001052301/0, відмовлено в задоволенні
позову в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПI від 29.07.2003р. №
0001002301/0, стягнено з Жовтоводської ОДПI на користь ДП "Східний
гірничо-збагачувальний комбінат" 85,00 грн. витрат по сплаті
державного мита та 118,00 грн. на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог,
а саме визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Жовтоводської ОДПI від 29.07.2003р. № 0001052301/0 аргументовані
посиланням на нормативний припис п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в силу якого платник
податків має законодавчо встановлене право на погашення за рахунок
експортного відшкодування з податку на додану вартість
заборгованості з інших податків, зборів (обов'язкових платежів) за
умови наявності добровільної заяви такого платника податків.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Жовтоводської
ОДПI від 29.07.2003р. № 0001002301/0, вказані судові рішення
мотивовані тим, що в силу п.п. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
здійснення
відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах
(обов'язкових платежах) не дозволяється.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, ДП "Східний
ГЗК", звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного
суду України в якій, з підстав неправильного застосування норм
матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті
у справі №27/116(38/165) судові рішення та прийняти нове рішення,
яким позовні вимоги задовольнити.
Жовтоводська ОДПI, також не погоджуючись із вказаними
судовими рішеннями, звернулась до Вищого адміністративного суду
України із касаційною скаргою в якій, з підстав порушення
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 13.09.2005 року та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2006
року у справі № 27/116(38/165) та прийняти нове рішення, яким в
задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заперечень на подані касаційні скарг від сторін не надійшло.
Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд
касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та
апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому
може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального
права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено наступне:
29.07.2003р. Жовтоводською ОДПI були прийняті податкові
повідомлення-рішення:
- №0001052301/0, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
за затримку на 61 календарний день граничного строку
сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по збору за
геологорозвідувальні роботи в сумі 22 649,72грн. ДП "Східний ГЗК"
визначено податкове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в
розмірі 4529грн. 94коп.;
- №0001002301/0, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
за затримку на 9 календарних днів граничного строку
сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по збору в сумі
118 498,72грн., позивачу визначено податкове зобов'язання у
вигляді штрафних санкцій в розмірі 11 849грн. 87коп.
Підставою для прийняття вказаних податкових
повідомлень-рішень був акт від 28.07.2003р. №9/23 "Про результати
документальної перевірки державного підприємства Східного
гірничо-збагачувального комбінату з питання дотримання вимог
законодавства України про оподаткування за період з 01.07.2002р.
по 31.12.2002р.".
А саме перевіркою встановлено, що ДП "Східний ГЗК" в
порушення п.6.5 Iнструкції "Про порядок справляння збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології
та використання надр і ДПА України" від 23.06.1999р. №105/309
( z0474-99 ) (z0474-99)
несвоєчасно сплачено збір за геологорозвідувальні
роботи, виконані за рахунок державного бюджету:
- по строку до 20.08.2002р. згідно розрахунку №2352 від
31.08.2002р. нараховано збір в сумі 116 938, 00 грн. при
фактичному наданні платіжного доручення №183 від 30.08.2002р. до
установи банку на суму 22649,72грн.;
- по строку до 20.11 2002р. згідно розрахунку №14632 від
30.10.2002р. нараховано збір в сумі 118 499,00 грн. при фактичному
наданні платіжного доручення №323 від 30.08.2002р. до установи
банку на суму 118498,72грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
правильність застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин
справи, приходить до висновку про відсутність підстав для
задоволення касаційних скарг, з огляду на наступне.
В частині правової позиції господарських судів першої та
апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення від 29.07.2003р. № 0001052301/0.
Відповідно до абз. 2 підпункту 7.1.1 пункту 7.1 ст.7 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(із
врахуванням змін та доповнень), за рішенням платника податків
оплата його податкових зобов'язань або погашення податкового боргу
може бути здійснена шляхом заліку непогашених зустрічних грошових
зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків,
що виникли відповідно до норм податкового або бюджетного
законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких
настав до моменту виникнення податкових зобов'язань платника
податків. Порядок проведення заліку визначається Міністерством
фінансів України за погодженням з центральним податковим органом.
За змістом п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у разі коли платник податку має
непогашену заборгованість з податку на додану вартість у минулих
податкових періодах або непогашений податковий вексель, виданий
відповідно до пункту 11.5 статті 11 цього Закону, сума експортного
відшкодування або її частина направляються на погашення такої
заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого
векселя. За добровільним рішенням платника податку сума
експортного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків,
зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного
бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у
декларації.
Згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 Порядку відшкодування
податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та
Державного казначейства України від 02.07.97 №№209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
(зі змінами, внесеними наказом від 21.05.01р. №200/86
( z0489-01 ) (z0489-01)
) якщо в платника на момент настання терміну
відшкодування суми ПДВ (яка за його бажанням, зазначеним у
декларації, має спрямовуватися на його рахунок) обліковується
податковий борг за іншими платежами, які зараховуються до
Державного бюджету України, то він має право звернутися до
податкового органу із заявою про зміну напряму відшкодування - не
на рахунок платника, а на погашення існуючого податкового боргу.
Згідно із заявою податковим органом вносяться зміни до зазначеного
платником напряму відшкодування, формується висновок у режимі
"зміна напрямку відшкодування при настанні терміну відшкодування"
і в загальному порядку подається до органів Державного
казначейства України.
Таким чином з огляду на викладене, судова колегія Вищого
адміністративного суду України вважає нормативно обгрунтованим
висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо
наявності у платника податків права та можливості здійснення
експортного відшкодування шляхом зарахування в рахунок платежів за
податки чи збори за наявності власного рішення такого платника.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, 20.08.2001р. ДП
"Східний гірничо-збагачувальний комбінат" було подано податкову
декларацію з ПДВ за липень 2001р. із зазначенням суми експортного
бюджетного відшкодування в розмірі 761 462грн., яку необхідно було
перерахувати на рахунок в установі банку
31.07.2002р. підприємством був поданий розрахунок збору за
геологорозвідувальні роботи за II квартал 2002р. з вказівкою
належної до сплати суми збору в розмірі 23 452,00 грн.
01.08.2002р позивачем. на адресу відповідача було направлено
листа №12-19/3245 зі згодою на відшкодування експортної бюджетної
заборгованості з ПДВ в рахунок сплати збору за
геологорозвідувальні роботи за II квартал 2002р. в розмірі 23 452
грн.
Вказана заява подана своєчасно в межах строку, визначеного
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, для погашення податкового зобов'язання.
Платіжним дорученням №305 від 30.10.2002р. відділ Державного
казначейства України в м. Жовті Води здійснив відшкодування
позивачу бюджетної заборгованості з ПДВ шляхом погашення боргу
підприємства по збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 22
650грн.
Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду
України поділяє точку зору господарських судів першої та
апеляційної інстанцій щодо неправомірності твердження відповідача
про несвоєчасну сплату позивачем збору за геологорозвідувальні
роботи в сумі 22 650,00грн.
Щодо правової позиції господарських судів першої та
апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.07.2003р. №
0001002301/0, то судова колегія Вищого адміністративного суду
України вважає таку позицію обгрунтованою зі слідуючих підстав.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, позивачем у
податковій декларації з ПДВ за грудень 2001р. зазначена сума
бюджетного відшкодування в розмірі 787 659грн. (експортне
відшкодування відсутнє). Сума підлягала зарахуванню на рахунок в
установі банку.
29.10.2002р. ДП "Східний ГЗК" був поданий розрахунок збору за
геологорозвідувальні роботи за 3 квартал 2002р. з вказівкою
належної до сплати суми збору в розмірі 118 499,00 грн.
06.11.2002р., позивачем на адресу відповідача було направлено
листа №12-19/4671 зі згодою на відшкодування бюджетної
заборгованості з ПДВ в рахунок сплати збору за
геологорозвідувальні роботи за 3 квартал 2002р. в розмірі 118
499,00 грн.
Платіжним дорученням №323 від 19.11.2002р. відділ Державного
казначейства України в м. Жовті Води здійснив відшкодування
позивачу бюджетної заборгованості з ПДВ шляхом погашення боргу
підприємства по збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 118
499грн.
Відповідно до п.п 7.7.3. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке
рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску,
обігу та погашення казначейських чеків встановлюються
законодавством.
Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших
податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.
Таким чином, відповідно до вимог законодавства України,
останнє містить імперативну норму щодо неможливості здійснення
відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах
(обов'язкових платежах).
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, останні містять
аналогічну аргументацію, на підставі якої суди першої та
апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо
неправомірності здійснення позивачем сплати власних податкових
зобов'язань шляхом зменшення бюджетного відшкодування з податку на
додану вартість в рахунок сплати таких податкових зобов'язань.
Крім того, судова колегія Вищого адміністративного суду
України погоджується із висновком господарських судів першої та
апеляційної інстанцій в частині неприйняття до уваги тверджень
позивача щодо порушень відповідачем строків початку тривалості
проведення перевірки та складення акту перевірки, з підстав
формальності зазначених підстав, що у будь-якому разі не можуть
слугувати у якості нормативної підстави для визнання недійсними
спірних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного
суду України погоджується з висновками господарського суду
Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного
господарського суду, щодо задоволення позовних вимог ДП "Східний
ГЗК" в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Жовтоводської ОДПI від 29.07.2003р. та відмови у задоволенні
позову щодо визнання недійсним податкового повідомлення рішення
від 29.07.2003р. № 0001002301/0.
Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду
України підтверджує, що при прийнятті спірних судових рішень у
справі № 27/116(38/165) господарський суд Дніпропетровської
області та Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшли
вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і
правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми
матеріального права.
За таких обставин, касаційні скарги Жовтоводської ОДПI та ДП
"Східний ГЗК" підлягають залишенню без задоволення, а рішення
господарського суду Дніпропетровського області від 13.09.2005 року
та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
31.01.2006 року у справі № 27/116(38/165) - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційні скарги Жовтоводської об'єднаної державної
податкової інспекції та Державного підприємства "Східний
гірничо-збагачувальний" комбінат на рішення господарського суду
Дніпропетровського області від 13.09.2005 року та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2006
року у справі № 27/116(38/165) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровського області від
13.09.2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 31.01.2006 року у справі № 27/116(38/165)
залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не
може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий суддя: О.М. Нечитайло
Судді: Г.К. Голубєва
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.I. Степашко
З оригіналом вірно
Відповідальний секретар В.Б. Ликова