Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Брайка А.I., Карася О.В., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2005р.

у справі № 2-7/5500-2005 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Технопром"

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду АР Крим від 09.06.2005 р., залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2005 р., позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПI від 12.01.2005 р. № 0001372301/2 про визначення ТОВ "Спільне підприємство "Технопром" податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 5400,00 грн., в тому числі 3600,00 грн. - основний платіж та 1800,00 грн. - штрафні санкції; від 12.01.2005 р. № 0001362301/2 про визначення ТОВ "Спільне підприємство "Технопром" податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у сумі 8100,00 грн., в тому числі 5400,00 грн. - основний платіж та 2700,00 грн. - штрафні санкції.

Судові рішення вмотивовані висновком суду про відповідність пункту 1 ст. 4 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14) дій позивача по несплаті до бюджету податку на додану вартість в загальній сумі 3600,00 грн. по операціях з продажу в грудні 2002 року, в січні, березні 2003 року ВАТ "НВО "Йодобром" робіт, виконаних згідно договору про створення науково-технічної продукції від 14.11.2002 р. № 15-2002 у відповідності з інноваційним проектом № 32 IНВ-1 від 23.04.2001 р., зареєстрованого позивачем 23.04.2001 р. в Міністерстві освіти і науки України як спільним підприємством технологічного парку "Iнститут монокристалів", та податку з прибутку, одержаного від вказаних операцій, в сумі 5400,00 грн.

В касаційній скарзі Євпаторійська ОДПI просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст. 1 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14) , підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ "Спільне підприємство "Технопром" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вважаючи скаргу безпідставною.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністрат_8вного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок Євпаторійської ОДПI, викладений в акті перевірки від 20.09.2004 р., про порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) внаслідок не включення в деклараціях за IУ квартал 2002 року та I квартал 2003 року до валових доходів від іншої реалізації / рядок 36 / доходу в загальній сумі 18000,00 грн. від операцій з продажу ВАТ "НВО "Йодобром" виконаних робіт за договором про створення науково-технічної продукції від 14.11.2002 р. № 15-2002 та в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2002 року, січень, березень 2003 року до обсягів продаж, які підлягають оподаткуванню, вартість вказаних робіт.

Відповідно до пункту 1.2 статуту ТОВ "Спільне підприємство "Технопром" одним із засновників позивача є Технопарк "Iнститут монокристалів".

Згідно свідоцтва про реєстрацію інноваційного проекту № 32 від 23.04.2001 р., виданого Міністерством освіти і науки України, позивач є виконавцем інноваційного проекту "Розробка технології, освоєння вітчизняного виробництва і випуск дослідно-промислових партій особливо чистої сировини для одержання лужногалоїдних монокристалів і оптичних пластмас / створення виробництва сировини для монокристалів".

Роботи / розробка технології очищення вихідних розчинів, отриманих розчином відходів виробництва монокристалів цезія йодистого, від масел і домішок талія йодистого /, з приводу правильності оподаткування операцій з продажу яких виник спір, були виконані позивачем на підставі договору про створення науково-технічної продукції від 14.11.2002 р. № 15-2002, укладеного з ВАТ "НВО "Йодобром", відповідно до вказаного інноваційного проекту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14) в редакції, чинній на момент виникнення спірного правовідношення, спільне підприємство - підприємство, що створюється для виконання інвестиційних та інноваційних проектів, одним із засновників якого є технологічний парк, а іншими - резиденти чи нерезиденти, внесок яких до статутного фонду становить суму в національній валюті, еквівалентну не менше для резидентів - 50 000 доларів США, для нерезидентів -100 000 доларів США; учасники технологічного парку - об'єднання юридичних осіб - суб'єкти наукової, науково-технічної діяльності та підприємницької діяльності, що уклали в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, договори про спільну діяльність щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів.

Пунктом 1 ст. 4 цього Закону встановлено, що суми податку на додану вартість, нараховані в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , по операціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з виконанням інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків, і суми податку з прибутку, одержаного від виконання зазначених проектів, нараховані у порядку, встановленому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , технологічні парки, їх учасники, дочірні та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки та використовують зазначені суми виключно на наукову та науково-технічну діяльність, розвиток власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз.

З врахуванням встановленого в судовому процесі факту здійснення позивачем операцій з продажу ВАТ "НВО "Йодобром" робіт, пов'язаних з виконанням інноваційного проекту, висновок суду про наявність у позивача права на неперерахування до бюджету сум податку на додану вартість з цих операцій та податку з прибутку, одержаного від цих операцій, відповідає правильному застосуванню пункту 1 ст. 4 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14) , яким передбачено таке право позивача.

Оскільки цією нормою право визначеного в ній кола суб'єктів підприємницької діяльності на пільговий режим оподаткування ставиться в залежність від зв'язку здійснених операцій з продажу товарів / виконання робіт, надання послуг / від виконання інноваційного проекту, довід касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права з посиланням на те, що ВАТ "НВО "Йодобром" не входить до кола зазначених суб'єктів, не може бути визнаний обгрунтованим, а відтак касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2005р.- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .