Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.І.

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Херсоні на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суд Херсонської області від 06 липня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Державної податкової інспекції в м. Херсоні про звільнення від ідентифікаційного номеру, -

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії Державної податкової інспекції в м. Херсоні щодо відмови у звільненні від ідентифікаційного номеру. Просила суд зобов'язати відповідача внести у паспорт спеціальну відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 травня 2004 року скарга ОСОБА_1 задоволена. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Херсоні зробити на одній із сторінок паспорту на ім'я ОСОБА_1, призначених для особливих поміток, запис про те, що вона має право здійснювати усі платежі без ідентифікаційного номера, засвідчити цей запис підписом керівника Державної податкової інспекції у м. Херсоні та гербовою печаткою установи.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 06 липня 2004 року рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 травня 2004 року залишено без зміни.

Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Разом з тим, механізм виконання вищенаведених відміток у паспортах громадян України діючим законодавством не визначений.

Але відсутність такого механізму не може бути підставою для невиконання вимог діючого законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 3 вищезазначеного закону Державний реєстр створюється Головною державною податковою інспекцією України і складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що ОСОБА_1 має право виконувати конституційний обов'язок щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного номера за альтернативною формою обліку платників податку, і обґрунтовано зобов'язали податковий орган, на який покладено функції з контролю за дотриманням податкового законодавства та обліку платників податку, виконати відповідний запис у паспорті заявниці.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі постановлені відповідно до вимог матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суд Херсонської області від 06 липня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Державної податкової інспекції в м. Херсоні та звільнення від ідентифікаційного номеру - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.