Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Рибченка А.О.

Степашка О.I.

при секретарі: Iльченко О.М.

за участю представників:

позивача: Боєнка О.В.

відповідача: не з'явився.

третя особа: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2005 р. та рішення Господарського суду Донецької області від 22.06.2005 р.

у справі № 26/460а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції

третя особа на боці відповідача яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокенерго"

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Мар'їнської ОДПI №0000132640/0/2407/10/26-2-112-3 від 07.06.2004 р., яким донараховано податкові зобов'язання з земельного податку та застосовано штрафні санкції в розмірі 208080 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.06.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2005 р., позов задоволено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Відповідач та третя особа представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України (2747-15) .

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку структурної одиниці ВАТ "Донбасенерго" ВЕП "Кураховкомуненерго" щодо дотримання вимог податкового законодавства по сплаті земельного податку за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2003 р., за результатами якої складено акт №11/26-40/24806707 від 01.06.2004 р.

На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000132640/0/2407/10/26-2-112-3 від 07.06.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на землю у сумі 138720 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 69360 грн.

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ні ВЕП "Кураховкомуненерго", ні Курахівська ТЕС не моли бути суб'єктами земельних правовідносин, оскільки були структурними підрозділами ВАТ "Донбасенерго", яке мало статус юридичної особи. Документи на право користування ВАТ "Донбасенерго" земельними ділянками, на яких розташовані палац культури, кінотеатр "Електрон" та парк культури та відпочинку відсутні. Акт прийому-передачі земельних ділянок без номеру і без дати, складений у 1998 р. між Курахівською ТЕС та ПКП "Кураховокомуненерго" не може вважатись правовстановлюючим документом на земельну ділянку, до того ж він складений між структурними підрозділами однієї юридичної особи.

Позивач не є фактичним користувачем земельної ділянки на якій розташовано парк культури та відпочинку. Згідно листа БТI та бухгалтерської довідки на балансі позивача знаходиться лише огорожа парку та зелені насадження, однак це, на думку суду, не свідчить про користування позивачем даною земельною ділянкою, а лише свідчить про те, що ці об'єкти споруджувались та висаджувались позивачем за власні кошти. Парк культури закріплений за ВЕП "Кураховкомуненерго" рішенням Курахівської міської ради від 29.01.1999 р. №707 "Про розподіл території парку між підприємствами міста" для здійснення догляду. Тому фактично парк культури та відпочинку є об'єктом загального користування, земельна ділянка на якій він розташований належить до земель житлової та громадської забудови. Позивач подав до ДПI 17.02.2005 р. уточнені розрахунки земельного податку за 2002 та 2003 р.р., у яких виключив дану земельну ділянку з розрахунку земельного податку.

Далі суди роблять висновок, що палац культури все ж таки належить на праві власності позивачу. Використання його за цільовим призначенням підтверджується листом відділу культури Мар'їнської районної державної адміністрації від 10.02.2005 р. №39, статистичними звітами закладу культури клубного типу за 2002 та 2003 р.р., платіжними відомостями, штатним розкладом, планами роботи клубу, тощо, а тому позивач користується пільгою при нарахуванні земельного податку за земельну ділянку на якій розташовано Палац культури, а тому донарахування податку є безпідставним.

Кінотеатр "Електрон" рахується на балансі позивача, а тому на думку суду, позивач є фактичним користувачем даною земельною ділянкою. Оскільки позивачем не доведено, що він використовував даний заклад культури у період 2002 та 2003 р.р. за цільовим призначенням, нарахування земельного податку є правомірним.

Однак, з такою позицією судів попередніх інстанцій не можна погодитись, оскільки вона є наслідком незастосування системного аналізу норм чинного законодавства, без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України "Про плату за землю" (2535-12) .

За змістом ст.5 вказаного Закону, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Судами встановлено, що землекористувачем земельної ділянки на якій розташовано палац культури та кінотеатр "Електрон" є ВАТ "Донбасенерго".

Згідно ст.4 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Зі змісту даної статті вбачається, що структурні підрозділи юридичних осіб у якості платників податків зазначеним законом не визначені.

Господарські суди першої та апеляційної інстанції, виходячи із юридичного змісту наведених положень дійшли вірного висновку, що платником земельного податку є саме ВАТ "Донбасенерго", як юридична особа, а не палац культури та кінотеатр.

Однак висновки судів, що палац культури, який є структурним підрозділом позивача, в силу ст.12 Основ законодавства "Про культуру" (2117-12) може бути віднесений до категорії заклади чи організації культури, а тому користується пільгою по сплаті земельного податку нормативно необгрунтований, оскільки п.4 ст.12 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) не передбачено можливості зменшення плати за землю для платників, до складу яких входять структурні підрозділи, що можуть бути віднесені до закладів культури.

Згідно ст.13 Закону України "Про плату за землю" (2535-12) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Суди попередніх інстанцій зазначаючи, що належні документи на право користування позивачем земельними ділянками, на яких розташовані палац культури, кінотеатр "Електрон" та парк культури та відпочинку відсутні, роблять висновок, що за земельні ділянки на яких розташовані палац культури та кінотеатр позивачем має сплачуватись земельний податок, разом з тим заперечуючи необхідність сплати податку за земельну ділянку під парком, незважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується перебування на балансі позивача насаджень листяних паркових порід дерев та огорожа парку.

При цьому судами залишилось нез'ясованим питання яким чином, кому та в якому обсязі виділялась земельна ділянка на якій розміщено парк, а також статус парку, оскільки з довідки Курахівської міської ради слідує, що в м.Курахове парку, який має статус вітчизняних закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивних споруд немає, однак позивачем та судами вказується саме на парк культури та відпочинку.

Не надано оцінки судами попередніх інстанцій і зведеному акту прийому-передачі основних фондів ВЕП "Кураховокомуненерго" в комунальну власність територіальної громади м.Курахове від 01.05.2003 р., в якому, зокрема, значені тротуарні площадки в парку ГРЕС, що свідчить про перебування їх у власності позивача.

Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, у зв'язку з чим судові рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2005 р. та рішення Господарського суду Донецької області від 22.06.2005 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.