ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I.(доповідач),
Мироненка О.В.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
Штульмана I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області про
перерахунок та стягнення пенсії, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною
позовною заявою.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що він працював
бортрадистом повітряного судна цивільної авіації і в 1974 році
вийшов на пенсію і йому була призначена пенсія за вислугою років,
як особі льотного складу цивільної авіації , із заробітку за 12
місяців роботи перед виходом на пенсію.
У зв'язку із внесенням змін до пенсійного законодавства,
позивач 11 квітня 2001 року звернувся до Управління Пенсійного
фонду України у м. Борисполі Київської області (далі - УПФ України
в м. Борисполі) з письмовою заявою про перерахунок пенсії, в якій
просив призначити пенсію із заробітку за період з 01.07.1969р. по
30.06.1974р.
Після перерахунку з 01 квітня 2001 року розмір його пенсії
був визначений у сумі 454,72 грн.
Однак з 01 листопада 2001 року відповідач безпідставно, на
думку позивача, перерахував його пенсію, зменшивши її до 308,06
грн., крім того, з 01 квітня 2002 року застосував коефіцієнт 1,12
як непрацюючому пенсіонеру і розмір одержуваної ним пенсії склав
345,03 грн.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив визнати перерахунок
його пенсії з 01 листопада 2001 року неправомірним, зобов'язати
відповідача поновити виплату перерахованої пенсії з підвищенням на
12 % в розмірі 509,61 грн. та стягнути з УПФ України в м.
Борисполі на його користь різницю недоотриманої пенсії, починаючи
з 01 листопада 2001 року по 31 грудня 2004 року в сумі 4182,55
грн. та 400 грн. витрат на юридичну допомогу.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської
області від 22 квітня 2004 року позов задоволено частково.
Визнано перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 листопада 2001 року
неправомірним, а перерахунок його пенсії з 01 квітня 2001 року в
розмірі 454,72 грн. правомірним, зобов'язано УПФ України в м.
Борисполі поновити виплату перерахованої пенсії з підвищенням на
12 % в розмірі 509,29 грн.
Крім того, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю
недоотриманої пенсії в сумі 4182,55 грн. та витрати на юридичну
допомогу в сумі 209,13 грн.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 17 серпня
2004 року вказане судове рішення суду першої інстанції скасовано
та постановлено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1
відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення
суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення
Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22
квітня 2004 року.
При цьому він посилається на порушення апеляційним судом норм
матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу
років як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної
авіації.
Після призначення пенсії в законодавство України, яке регулює
пенсійне забезпечення, були внесені зміни.
На підставі заяви ОСОБА_1 відповідачем був здійснений
перерахунок його пенсії і з 01 квітня 2001 року її розмір
визначений у сумі 454,72 грн.
З 01 листопада 2001 року відповідач перерахував його пенсію,
зменшивши її до 308,06 грн.
В зв'язку із набуттям чинності Постанови Кабінету Міністрів
України № 374 від 28 березня 2002 року ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
, УПФ України
в м. Борисполі пенсію ОСОБА_1 було збільшено на коефіцієнт 1,12 і
її розмір склав 345,03 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав доведеним
те, що відповідач незаконно зменшив пенсію ОСОБА_1. до 308,06 грн.
Оскільки такий висновок суперечить нормам матеріального
права, то з ним правильно не погодився суд апеляційної інстанції і
скасував судове рішення місцевого суду.
При цьому апеляційний суд виходив з того, що Законом України
"Про внесення змін до деяких законів України" ( 1222-14 ) (1222-14)
від 17
листопада 1999 року (п. 2 розд. 2 "Прикінцеві положення")
передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
поширюється на працівників з числа осіб
льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів,
штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні
роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим
Законом (Закон набрав чинності з 7 грудня 1999 року).
В зв'язку з тим, що заявник вийшов на пенсію до 7 грудня 1999
року, то відповідно до п. 2 розд. 2 Прикінцевих положень Закону з
07.08.2000 року йому була перерахована пенсія і призначено її в
розмірі 307,42 грн. При розрахунку максимального розміру пенсії
обгрунтовано використана величина заробітної плати працівників,
зайнятих у галузях економіки України за період із грудня 1998 року
по листопад 1999 року включно, що відповідало вимогам ч. 3 ст. 53
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
. Згаданою
нормою права встановлено, що розмір пенсії для осіб льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів,
бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів)
і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не
може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної
плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за
календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 28 березня
2002 року ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про підвищення розмірів пенсій,
призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, а також пенсій, призначених
відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались"
встановлено, що з 1 квітня 2002 року збільшено пенсії непрацюючим
пенсіонерам на 12 відсотків, у тому числі пенсії, призначені
працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації.
До прийняття зазначеної постанови інші рішення про підвищення
розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації не
приймалися.
Отже, позивачу у квітні 2001 року було помилково проведено
перерахунок пенсії - збільшено її до 454,72 грн., оскільки
законодавством такий перерахунок не був передбачений.
Враховуючи те, що зазначені перерахунки здійснювались не у
зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про
підвищення пенсій, у відповідача не було законних підстав для
збільшення її розміру на коефіцієнт зростання середньої заробітної
плати працівників народного господарства у відповідності до п. 7
Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам
льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992
( 418-92-п ) (418-92-п)
року.
Після виправлення помилки, яка була зроблена відповідачем у
листопаді 2001 року, розмір пенсії склав 308,06 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного
висновку про те, що дії відповідача по приведенню розміру пенсії
ОСОБА_1 у відповідність до вимог чинного законодавства були
правомірними.
Враховуючи наведене, апеляційний суд обгрунтовано відмовив
ОСОБА_1 у задоволенні позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи
касаційної скарги зроблених апеляційним судом висновків не
спростовують і ним при ухваленні оскаржуваного судового рішення
порушень норм матеріального та процесуального права допущено не
було.
За правилами ч.3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо відсутні підстави для скасування судового
рішення, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і
залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2004 року без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :