Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Панченка О.Н. (доповідача),

суддів: Весельської Т.Ф.,

Мироненка О.В.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.,

при секретарі Сидорович О.В.,

за участю представника ТОВ "Житлобудкомплект" - Вигодського С.В., за довіреністю №322 від 10.01.07,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову господарського суду Полтавської області

від 13 квітня 2006 року

та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду

від 28 серпня 2006 року

у справі №17/216

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю молодіжного житлового комплексу "Житлобудкомплект"

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

У серпні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю МЖК "Житлобудкомплект" (далі – ТОВ "Житлобудкомплект", позивач) звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі – ОДПІ, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000292602/0/2379 від 11 серпня 2005 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у серпні 2005 року відповідачем було здійснено перевірку з питань правильності, повноти та відшкодування податку на додану вартість з бюджету за період з 01 липня 2002 року по 31 грудня 2002 року. За результатами перевірки було складено Акт №19/Д/26-20-026/21077584 від 08 серпня 2005 року, на підставі якого ОДПІ на адресу позивача було направлено податкове повідомлення-рішення №0000292602/0/2379 від 11 серпня 2005 року на загальну суму 65010 грн. 00 коп., що складається з 43340 грн. 00 коп. основного платежу та 21670 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Позивач з зазначеним повідомленням-рішенням не погоджується, оскільки вважає, що відповідачем не враховано всіх обставин розрахунків, дати виникнення податкових зобов’язань для нього та порушено п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де визначено дату виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів.

В позові ТОВ "Житлобудкомплект" просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000292602/0/2379 від 11 серпня 2005 року (далі податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2005 року).

Постановою господарського суду Полтавської області від 13 квітня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року, позовні вимоги задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 11 серпня 2005 року та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита.

В касаційній скарзі ОДПІ не погоджується з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вважає що їх прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а тому просить їх скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено Акт №19/Д/26-20-026/21077584 від 08 серпня 2005 року (далі – Акт від 08 серпня 2005 року).

В зазначеному акті відповідачем було визначені порушення ТОВ "Житлобудкомплект" пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22 травня 1997 року, які призвели до заниження підприємством скоригованого валового доходу за ІІІ квартал 2002 року в сумі 166667 грн. 00 коп., що спричинило прийняття податкового повідомлення-рішення №0000292602/0/2379 від 11 серпня 2005 року про визначення податкового зобов’язання на загальну суму 65010 грн. 00 коп. (43340 грн. 00 коп. – основний платіж та 21670 грн. 00 коп. – штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для складання Акту від 08 серпня 2005 року та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2005 року ОДПІ вважає факт надходження коштів ТОВ "Житлобудкомплект" за платіжним дорученням №188 від 30 вересня 2002 року на суму 166667 грн. 00 коп. від спільного підприємства "Житло" (далі – СП "Житло"), який, на думку відповідача, спричинив виникнення податкового зобов’язання, оскільки в графі "призначення платежу" платіжного документу зазначено: "За будівельні матеріали, згідно рахунку №185 від 30 вересня 2002 року на суму 200000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ – 33333 грн. 33 коп.

Однак такі висновки відповідача є помилковими, оскільки, відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22 травня 1997 року (з урахуванням змін та доповнень) передбачено, що "… датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника)… або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платникам податку".

Як вбачається з матеріалів справи, першою подією, яка спричинила збільшення валового доходу та виникнення податкових зобов’язань був факт передачі позивачем квартири СП "Житло" у ІІ кварталі 2002 року (червень 2002 року), який зафіксований в бухгалтерському та податковому обліках позивача, а кошти на рахунок ТОВ "Житлобудкомплект" надійшли 30 вересня 2002 року. Існування господарських правовідносин між позивачем та СП "Житло" у червні 2002 року підтверджується доказами, які у повному обсязі перелічені у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, в матеріалах справи є копія листа №357 від 01 жовтня 2002 року, в якому головний бухгалтер СП "Житло" повідомляє про зміну призначення платежу №188 від 30 вересня 2002 року на "часткову оплату за квартири, передані 01.06.2002 року згідно дог. дольову участь у будівництві житла №13, в т.ч. 33333 грн. 33 коп.", який свідчить про коригування стану розрахунків між суб’єктами правовідносин по існуючим господарським зобов’язанням.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі ухвалені відповідно до вимог матеріального та процесуального права, доводи, викладені в касаційній скарзі ОДПІ, не спростовують їх висновків, а тому підстави для скасування або зміни судових рішень відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 13 квітня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.