Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді: Бутенка В.І.

суддів: Мироненко О.В., Сороки М.О., Панченка О.І., Штульмана І.В.,-

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Липоводолинського районного відділу УМВС України в Сумській області та відділення Державного казначейства в Липоводолинському районі про незаконні дії Липоводолинського РВ УМВС України в Сумській області та стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень, за касаційною скаргою ОСОБА_1в інтересахОСОБА_2 на постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2006 року,-

В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд в інтересах ОСОБА_2 з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11.04.2004р. в селі Синівка, Липоводолинського району, Сумської області був підпалений жилий будинок, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_2. По факту підпалу Липоводолинським РВ УМВС України в Сумській області була порушена кримінальна справа, досудове слідство по якій проводилось з порушенням норм КПК України (1001-05) , слідчим відділенням вказаного райвідділу міліції неодноразово виносились постанови про закриття зазначеної кримінальної справи, які були скасовані:

-постановою прокурора Липоводолинського району від 19.10.2004р. з направленням справи до Липоводолинського РВ УМВС України в Сумській області для проведення слідства;

-постановою Липоводолинського районного суду Сумської області від 25.08.2005р. з направленням справи прокурору для відновлення слідства та дізнання.

Представник позивача зазначає, що слідчим не проводяться слідчі дії по кримінальній справі, просить визнати незаконними дії Липоводолинського РВ УМВС в Сумській області, щодо закриття кримінальної справи за фактом знищення шляхом підпалу буднику позивача, стягнути на користь останнього 5000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Постановою Липоводолинського районного суду Сумської області від 09.08.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 26.09.2006р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача подав касаційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати по даній справі постанову суду першої інстанції від 09.08.2006р. та ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.09.2006р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.09.2007р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами встановлено, що представник позивача звернувся до суду з позовом, просив визнати незаконними дії Липоводолинського районного відділу УМВС України в Сумській області щодо закриття кримінальної справи за фактом знищення шляхом підпалу майна (будинку) та стягнути зі вказаного райвідділу міліції на користь позивача 5000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Зі змісту позовної заяви видно, що позивачем фактично оскаржуються дії слідчого слідчого відділення Липоводолинського районного відділу УМВС України в Сумській області по розслідуванню кримінальної справи по факту підпалу 11.04.2004р. належного позивачу на праві власності жилого будинку, розташованого в селі Синівка, Липоводолинського району, Сумської області.

Відповідно до ч.1 ст. 114 КПК України, при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Згідно ст. 234 КПК України дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві чи до суду.

Рішенням Конституційного Суду України, кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом в порядку, визначеному нормами КПК України (1001-05) .

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Враховуючи положення п.4 ч.1 ст. 230 КАС України усі ухвалені в даній справі судові рішення підлягають скасуванню.

Керуючись п.1.ч.1 ст. 157, ст.ст. 221, 223, 228, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1в інтересах позивачаОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 09 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 26 вересня 2006 року - скасувати.

Закрити провадження у справі.

Роз'яснити позивачу та його представнику право звернення до суду в порядку кримінального судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.