Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (правонаступник Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки)

на рішення Господарського суду Донецької області від 14.02.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2005 р.

у справі № 26/420

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг"

до 1. Гірницької міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки, 2. Відділення державного казначейства у м.Макіївці

за участю Генеральної прокуратури України

про стягнення бюджетної заборгованості, -

У справі заявлено позов на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) про стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2004 р. у сумі 51648 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.02.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2005 р., позов задоволено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та про прийняття нового про відмову в задоволенні позову, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2004 р. позивачем зазначено залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов’язань протягом трьох наступних звітних періодів, у розмірі 51648 грн.

Заборгованість по бюджетному відшкодуванню за серпень 2004 р. у зазначеному розмірі не заперечується відповідачем, а також підтверджується актом звірки №5 від 22.12.2004 р.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Порядок відшкодування податку встановлено Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , згідно з яким відшкодування здійснюється органом Державного казначейства на підставі висновку податкової інспекції.

Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у позивача права на бюджетне відшкодування, дійшли вірного висновку про обґрунтованість позову, а також, що обраний позивачем спосіб захисту інтересів відповідає вимогам чинного законодавства.

Ст. 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податково го кредиту.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 14.02.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2005 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.