ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Фадєєвої Н.М., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Маринчак Н.Є., Матолича С.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою відкритого акціонерного товариства "Крижопільський
сироробний завод" на постанову господарського суду Вінницької
області від 20 березня 2006 року та постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року у
справі № 6/27-06 за позовом управління Пенсійного фонду України в
Крижопільському районі до відкритого акціонерного товариства
"Крижопільський сироробний завод" про стягнення суми, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2005 року управління Пенсійного фонду України в
Крижопільському районі звернулося в суд з позовом до ВАТ
"Крижопільський сироробний завод", в якому, з урахуванням
уточнення позовних вимог, просило стягнути з відповідача 39014,32
грн.
Постановою господарського суду Вінницької області від 20
березня 2006 року, залишеною без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року, позов
задоволено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ВАТ
"Крижопільський сироробний завод" звернулося до Вищого
адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, а
справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на
порушення судами норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ
"Крижопільський сироробний завод" зареєстроване як юридична особа
та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у
Крижопільському районі як платник збору та внесків на обов'язкове
державне пенсійне страхування.
На виконання ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
ВАТ "Крижопільський
сироробний завод" подавало до управління Пенсійного фонду України
у Крижопільському районі розрахунки зобов'язань зі сплати
страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
страхувальники
зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний
базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня
закінчення цього періоду.
Страховими внесками відповідно до ст.1 зазначеного Закону є
кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством,
що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.2 ст.106 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у
строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою
заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з
нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких
визначено пунктами 8, 9 ст.106 даного Закону.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки,
визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам,
які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу
територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і
протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив
зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього
фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з
відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в
судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив
вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти
робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган
Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і
подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу
державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган
Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи
господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі
звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки
до господарського суду передбачені законодавством заходи
досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Як встановлено судами попередніх інстанцій внаслідок
неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати
внесків, за ним утворилася заборгованість за період з квітня по
жовтень 2005р., яка на момент пред'явлення позивачем позову
складала 70001,32грн., з яких 35484,38грн. основного боргу по
внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування, 32464,19грн.
штрафних санкцій та 2052,75грн. пені.
Вказані санкції застосовані до відповідача на підставі рішень
позивача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне
перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі
донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду, за
№20 від 11.01.2005р., №78 від 14.07.2005р., №204 від 26.09.2005р.,
№80 від 25.07.2005р., №20 від 26.10.2005р.
Дані рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем
оскаржені не були.
В зв'язку з частковим погашенням заборгованість відповідача
перед управлінням Пенсійного фонду України в Крижопільському
районі складає 39014,32грн.
Крім того, з метою найбільш об'єктивного розгляду апеляційної
скарги Житомирський апеляційний господарський суд зобов'язав
відповідача провести з позивачем взаємозвірку по пред'явленій до
стягнення сумі, для чого представнику відповідача слід було
з'явитися до УПФУ у Крижопільському районі, що відповідачем
виконано не було.
Отже, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного
висновку про необхідність погашення заборгованості ВАТ
"Крижопільський сироробний завод" перед управлінням Пенсійного
фонду України в Крижопільському районі в сумі 39014,32 грн.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін,
якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування судами норм
матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло
призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної
інстанцій винесено законні і обгрунтовані рішення, постановлені з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Крижопільський сироробний завод" - відхилити.
Постанову господарського суду Вінницької області від 20
березня 2006 року та постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 14 листопада 2006 року - залишити без
змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: