Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області - Каян Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року

у справі № 3/16-06

за позовом Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

та за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання недійсним рішення, -

У лютому 2006 року Хорольська МДПІ у Полтавській області звернулась до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 2 260, 50 грн.

Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 було подано зустрічний позов до Хорольської МДПІ про визнання недійсними рішення начальника Семенівського відділення Хорольської МДПІ від 21 листопада 2005 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, першу податкову вимогу № 1/36 від 20 вересня 2005 року, рішення про застосування фінансових санкцій Семенівського відділення Хорольської МДПІ № 00042303/0 від 11 січня 2005 року, рішення Семенівського відділення Хорольської МДПІ № 00052306/0 від 20 січня 2005 року.

Постановою господарського суду Полтавської області від 23 травня 2006 року в задоволенні первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визнані недійсними рішення начальника Семенівського відділення Хорольської МДПІ від 21 листопада 2005 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, першу податкову вимогу № 1/36 від 20 вересня 2005 року, рішення про застосування фінансових санкцій № 00052306/0 від 20 січня 2005 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 152, 25 грн. судових витрат

В задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року постанову господарського суду Полтавської області від 23 травня 2006 року скасовано.

Позовні вимоги Хорольської МДПІ задоволено.

Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 1 700, 00 грн. на користь Хорольської МДПІ та 17, 00 грн. судового збору на користь Державного бюджету України.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року та залишити в силі постанову господарського суду Полтавської області від 23 травня 2006 року.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу Хорольська МДПІ, посилаючись на те, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника Хорольської МДПІ у Полтавській області, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Хорольська МДПІ провела перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт № 2-2306 від 03 січня 2005 року.

Перевіркою було встановлено порушення ч. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що мало вираз у здійсненні реалізації алкогольних напоїв без ліцензії на право реалізації алкогольних напоїв.

Крім того, перевіркою було встановлено порушення п. 1, п. 2, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що мало вираз у не проведенні розрахунковий операцій через реєстратор розрахункових операцій, у невидачі відповідного розрахункового документу, а також у невідповідності готівкових на місці проведення розрахунків поточному звіту реєстратора розрахунковий операцій.

11 січня 2005 року Семенівське відділення Хорольської МДПІ на підставі акту перевірки прийняло рішення про застосування фінансових санкцій № 00052303/0, яким згідно з абзацом п'ятим ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 було застосовано фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1 700, 00 грн.

Крім того, 11 січня 2005 року Семенівське відділення Хорольської МДПІ на підставі акту перевірки прийняло рішення № 000423303/0, яким визначила суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 суму штрафних санкцій в розмірі 584, 50 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні первісного позову та частково задовольняючи зустрічний позов, виходив з того, що рішення Семенівського відділення Хорольської МДПІ № 000423303/0 від 11 січня 2005 року відповідно до положень підпункту "б" підпункту 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вважається відкликаним з урахуванням того, що рішенням № 142/7/23 від 28 лютого 2005 року начальник Хорольської МДПІ у Полтавській області рішення № 000423303/0 від 11 січня 2005 року скасував в частині зайвого нарахування фінансових санкцій в сумі 24, 00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають через відсутність предмет спору.

При цьому суд першої інстанції посилався на те, що згідно положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" від 07 серпня 2001 року № 940 (940-2001-п) лише Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України має повноваження перевіряти дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а тому працівники Хорольської МДПІ не мали право проводити перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання цього Закону, що свідчить про те, що акт перевірки в частині встановлення порушення ч. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не може прийматись, як допустимий доказ, і свідчить про неправомірність рішення № 00052303/0 від 11 січня 2005 року.

Посилаючись на відсутність у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 зобов'язань за рішеннями від 11 січня 2005 року № 00052303/0 та № 000423303/0, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність рішення начальника Семенівського відділення Хорольської МДПІ від 21 листопада 2005 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу та першої податкової вимоги № 1/36 від 20 вересня 2005 року згідно із положеннями підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 та ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що рішення Семенівського відділення Хорольської МДПІ від 11 січня 2005 року № 00052303/0, прийняте на підставі акту перевірки № 2-2306 від 03 січня 2005 року, винесено відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції органу податкової служби з урахуванням того, що факт реалізації алкогольних напоїв без ліцензії суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 не спростовується, а Хорольська МДПІ мала повноваження на проведення перевірки з питань дотримання Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Крім того, суд апеляційної інстанції посилався на те, що суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 не було доведено належними доказами, що рішення начальника Семенівського відділення Хорольської МДПІ від 21 листопада 2005 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу та перша податкова вимога № 1/36 від 20 вересня 2005 року не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Пунктом 1 ст. 8 вищезазначеного Закону передбачено, що на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

Враховуючи вищевикладені положення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Хорольська МДПІ провела перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 щодо контролю за дотриманням Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) в межах своїх повноважень, які їй надані Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

При цьому за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч. 1 ст. 17 цього Закону).

Згідно з частиною п'ятою ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону за оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Рішення про стягнення цих штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (ч. 4 ст. 17 цього ж Закону).

Органи державної податкової служби є іншими органами державної виконавчої влади, яким Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) надано право приймати рішення про застосування цих штрафів.

З урахуванням вищевикладеного та того, що факт реалізації алкогольних напоїв без ліцензії був встановлений актом перевірки № 2-2306 від 03 січня 2005 року та не був спростований суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, застосування до нього фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1 700, 00 грн. рішенням від 11 січня 2005 року Хорольською МДПІ є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.