ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2008 року № К-19229/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Каліушко Ф.А.
за участю представників:
позивача: Шинкарьова I.В., дов. № 9 від 10.01.2008 р.;
Удод М.I., дов. № 4 від 10.01.2008 р;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
прокурора: Атаєва Д.К., посвідчення № 126 від 22.06.2007 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "ПО Техсырье"
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від
03.09.2007 р.
та постанову господарського суду Донецької області від
30.05.2007 р.
у справі № 34/104пд господарського суду Донецької області
за позовом Красноармійського міжрайонного прокурора в
інтересах держави в особі Красноармійської об'єднаної державної
податкової інспекції
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма
"Преображение"
2. Закритого акціонерного товариства "ПО Техсырье"
про визнання недійсною угоди, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від
30.05.2007 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного
адміністративного суду від 03.09.2007 р., задоволено позов
Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в
особі Красноармійської ОДПI про визнання недійсною угоди
відповідно до договору № 03/03 від 10.03.2005 р., укладеного між
ТОВ "Агрофірма "Преображение" та ЗАТ "ПО Техсырье".
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх
інстанцій, ЗАТ "ПО Техсырье" оскаржило їх в касаційному порядку до
Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі ЗАТ "ПО Техсырье" просить скасувати
постановлені у справі судові рішення та закрити провадження у
справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на
слідуюче.
Судами встановлено, що між відповідачами у справі був
укладений договір купівлі-продажу від 10.03.2005 р. № 03/03 зі
специфікацією № 1, згідно якого продавець (ТОВ "Агрофірма
"Преображение") передав у власність покупця (ЗАТ "ПО Техсырье")
нерухоме майно згідно специфікації до договору, загальною вартістю
14 967 252 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.11.2006
р. у справі № 9/171пд, що набрало законної сили 17.01.2007 р.
згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду,
встановлено, що сторонами при укладенні спірного договору не
дотримано вимог закону щодо нотаріального посвідчення цієї угоди і
ніхто із сторін договору не відмовлявся від його нотаріального
посвідчення. Внаслідок встановлення таких обставин, господарський
суд відмовив у задоволенні позову ЗАТ "ПО Техсырье" про визнання
дійсним договору купівлі-продажу № 03/03 від 10.03.2005 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам
закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам
держави та суспільства, або укладено учасниками господарських
відносин з порушенням хоча б одним з них господарської
компетенції, може бути на вимогу однієї зі сторін, або
відповідного органу державної влади визнано судом недійсним
повністю або в частині.
Таким чином, враховуючи наявність порушення відповідачами у
справі норм ст. 657 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
щодо
нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору
купівлі-продажу нерухомого майна, суди прийшли до висновку про
наявність підстав для задоволення позову.
Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції послався
на те, що під час укладення договору майно ТОВ "Агрофірма
"Преображение" знаходилось у податковій заставі. В порушення вимог
пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
ТОВ "Агрофірма "Преображение"
уклало угоду про продаж активів, які перебували в податковій
заставі без письмового узгодження з податковим органом, тобто
діяло з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Водночас, задовольняючи позов, суди не врахували того, що
вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства, та яка не відповідає вимогам
закону щодо її нотаріального посвідчення, не можуть бути предметом
позову.
Погоджуючись із висновком судів про недійсність зазначеної
угоди, колегія суддів доходить висновку про наявність таких
підстав для закриття провадження у справі.
На обгрунтування позову прокурор послався на статті 207, 208
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо
господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з
метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то
за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання
обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все
одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання
однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все
одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на
відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі
сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а
одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного
стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що
відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі - ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) правочин, учинений з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є
таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як
зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом
такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових
органів про визнання такого правочину (угоди, господарського
зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті
10 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, можуть на підставі пункту 11 цієї
статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход
держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись
на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину
має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині
судового рішення.
За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить
інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції,
передбачені частиною 1 статті 208 ГК. За змістом статті це можливо
лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Для
стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення
угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і
суспільства.
Згідно з частиною 1 статті 208 ГК передбачені нею санкції
застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, згідно з якою конфіскація майна може бути
застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та
порядку, встановлених законом.
Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за
рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення
господарської діяльності, то вони належать не до
цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як
такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій
статті 238 ГК.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у разі
недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення
договору такий договір є нікчемним.
Як вказано вище, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, визнання такого правочину недійсним судом не
вимагається.
Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо справу не належить
розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває
провадження у ній.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ПО
Техсырье" задовольнити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від
03.09.2007 р. та постанову господарського суду Донецької області
від 30.05.2007 р. скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.