Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець - Подільської міської ради, за участі третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання недійсним рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2006 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кам'янець-Подільської міської ради №1791 від 08 вересня 2005 року про скасування рішення "Про надання в постійне господарське користування побутового приміщення у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1".

Вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Кам'янець-Подільської міської ради №1150 від 05 червня 2003 року було затверджено протокол № 24 загальних зборів членів ЖБК -42 "Надія" від 20 лютого 2003 року згідно якого спірне побутове приміщення між восьмим та дев'ятим поверхами в блок секції №87-093/9 було надано ОСОБА_3 Вона 1 вересня 2004 року придбала квартиру належну ОСОБА_3 і має бажання отримати у користування спірне допоміжне приміщення, про що повідомила керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія", який є власником спірного приміщення.

Вважала, що відповідач прийняв це рішення в порушення компетенції та з порушенням її прав та інтересів, просила задовольнити позов.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 24 травня 2006 року позов задоволено.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2006 року апеляційна скарга відповідача задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням відповідача у сфері публічно-правових відносин права та інтереси позивача не порушені.

Такий висновок відповідає обставинам справи та положенням матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів членів ЖБК -42 "Надія" від 20 лютого 2003 року спірне побутове приміщення між восьмим та дев'ятим поверхами в блок секції №87-093/9 надано ОСОБА_3 Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради №1150 від 05 червня 2003 року затверджено протокол № 24 цих зборів. Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 1791 від 03 вересня 2005 року "Про надання в постійне господарське користування побутового приміщення у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1" відмінено попереднє рішення і спірне приміщення надано ОСОБА_2 Підставою для прийняття таких рішень були рішення зборів членів ЖБК від 03 березня 2003 року, додаток до договору від 19 серпня 2003 року, акт приймання-передавання побутового приміщення від 26 серпня 2003 року.

Отже, затверджуючи протокол зборів ЖБК та скасовуючи назване рішення відповідач у цих випадках як суб'єкт владних повноважень приймав рішення у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

В адміністративному позові ОСОБА_1 не зазначено про порушення її прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, вказано лише про те, що вона також має бажання отримати в користування допоміжне приміщення. Однак вирішення таких питань не відноситься до сфери публічно-правових відносин відповідача, тобто останній не порушив оскаржуваними рішеннями прав, свобод та інтересів позивачки у сфері цих відносин.

За таких обставин правильним є висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, оскільки відповідач не порушив права та інтереси позивачки у сфері публічно-правових відносин.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, підстав для його скасування чи зміни не має.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2006 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.