Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача - Носа С.П.,

суддів: Попка Я.С., Яворського І.О.,

при секретарі судового засідання - Козирі В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року у справі

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Хмельницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про зобов'язання виплатити недораховану пенсію, -

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, просив: зобов'язати Хмельницький ОВК виплатити йому недораховану пенсію за період з січня 2000 року до грудня 2006 року в сумі 19224,00 грн.; зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області виплатити йому недораховану пенсію за період з січня 2007 року до червня 2008 року в сумі 11634,00 грн.; стягнути на його користь компенсацію за нанесену моральну шкоду з Хмельницького ОВК в розмірі 17000,00 грн. та з ГУ ПФУ в Хмельницькій області в розмірі 8000,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року в позові відмовлено. Постанова мотивована наступним. ОСОБА_2 є учасником бойових дій, отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) . Згідно з ст. 15 даного Закону, в редакції від 04.02.1994 року, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, а також ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції від 25.12.1998 року, особам офіцерського складу, які є учасниками бойових дій та особами, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) пенсії за вислугу років підвищуються на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком. Механізм фінансового і економічного забезпечення виконання Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 831 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року" (831-96-п) , якою з 1 серпня 1996 року збільшено розмір мінімальної пенсії з 15 грн. до 16,62 грн. Передбачене Законом підвищення пенсії позивачеві відбувалось з урахуванням вказаних розмірів мінімальної пенсії. З 1 січня 2002 року зазначене підвищення пенсії провадилось виходячи із мінімальної пенсії за віком у розмірі 19,91 грн., встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , дію якої з 01.10.2003 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року № 1350 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1350-2003-п) поширено на військовослужбовців, яким пенсії призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) З урахуванням встановленого законодавством розміру мінімальної пенсії за віком - 19,91 грн. Хмельницький ОВК здійснив ОСОБА_1 підвищення пенсії на 29,87 грн. Стаття 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" Законом України від 4.04.2006 року № 3591-IV (3591-15) викладена в новій редакції, відповідно до якої особам офіцерського складу, які мають право на пенсію за цим Законом, і є ветеранами війни, та особами на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним законом". Зазначений Закон також зазнав змін. Так, Законом України від 5 жовтня 2005 року № 2939-1V (2939-15) частина четверта ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту викладена в новій редакції, що набрала чинності з 1 липня 2006 року, яка передбачає, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік. В 2006 році Хмельницький ОВК, а з 2007 року ГУ ПФУ в Хмельницькій області проводили виплату позивачу пенсії з підвищенням з розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб. З 01.01.2007 року на виконання ст. 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 2.11.2006 року "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" (1522-2006-п) повноваження щодо призначення і виплати пенсій військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , передані органам Пенсійного Фонду України. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі діяли на підставі, у спосіб та межах наданих їм повноважень, з дотриманням вимог діючого в 2000-2008 роках законодавства, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії як учаснику бойових дій. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, оскільки дії Хмельницького ОВК та ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як учаснику бойових, ґрунтувались виключно на нормах діючого законодавства та здійснювались в межах наданих повноважень.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_1, вважає, що постанова суперечить Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 12 закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком, однак Кабінет Міністрів України постановою № 1 від 03.01.2002 року (1-2002-п) Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету встановив підвищувати пенсії учасникам бойових дій виходячи з розміру 19,91 грн., а не з розміру мінімальної пенсії за віком, яка щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік, що є грубим порушенням вимог ст. 3, ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 22 Конституції України. Законом України від 05.10.2005 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (2939-15) встановлено, що учасникам бойових дій пенсії підвищуються не з розміру 19,91 грн., а виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак всупереч Конституції України (254к/96-ВР) встановлено, що учасникам бойових дій пенсії підвищуються в розмірі не 150, а 25 відсотків мінімальної пенсії за віком. Хмельницький ОВК повинен виплатити позивачу недораховану пенсію з січня 2000 року по грудень 2006 року в сумі 19224,00 грн., а ГУПФУ в Хмельницькій області 11634,00 грн. також ОСОБА_1 вказує, своєю бездіяльністю відповідачі спричинили йому матеріальну та моральну шкоду. Через невиконання відповідачами своїх зобов'язань порушена його честь офіцера, який не за своїм бажанням два роки знаходився під кулями та снарядами. Моральна шкода виразилась в тому, що він втратив нормальний життєвий зв'язок, для відновлення якого потрібні додаткові зусилля, а тому оцінює моральну шкоду в сумі 25000,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при обчисленні підвищення пенсії позивачу відповідачі правильно застосовували розмір мінімальної пенсії за віком 16,62 грн. та 19,91 грн., визначений відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 831 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року" (831-96-п) та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) . При цьому суд послався на те, що згідно з постановою Верховної Ради України № 3552-ХІІ від 22.10.1993 року (3552-12) механізм фінансового і економічного забезпечення виконання Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) визначає Кабінет Міністрів України.

Однак, такі висновки судів є необґрунтованими, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується довідкою Кам'янець-Подільським об'єднаним міським військовим комісаріатом Хмельницької області від 30.11.2004 року № 282/3.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції, чинній до 01.01.2006 року) учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком. Постановою Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3552-ХІІ (3552-12) доручено Кабінету Міністрів України визначити механізм фінансового та економічного забезпечення виконання цього Закону (3551-12) .

Аналізуючи зазначені норми, колегія суддів приходить до висновку, що визначення механізму фінансового та економічного забезпечення виконання закону, яке покладено на Кабінет Міністрів України, не є тотожним до визначення грошового розміру виплат, який встановлений постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 831 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року" (831-96-п) та від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , оскільки такі розміри конкретно вказані в законі. Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) розмір мінімальної пенсії за віком в 2000-2005 роках був встановлений в таких розмірах: у 2000 році - 46 грн., у 2001 році - 55 грн., у 2002 році - 87 грн., у 2003 році - 87 грн., у 2004 році - 102 грн., у 2005 році - 332 грн., тому колегія суддів приходить до висновку, що при обчисленні підвищення пенсії позивачу Хмельницький ОВК повинен був застосовувати саме зазначені розміри мінімальної пенсії за віком, встановлені законом, тому підлягають задоволенню позовні вимоги в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як учаснику бойових дій за 2000-2005 роки.

Законом України від 05.10.2005 року № 2939-VІ (2939-15) внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , зокрема, ч. 4 ст. 12 даного Закону викладено в наступній редакції: учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Даний Закон набрав чинності з 01.01.2006 року діє на даний час, не визнаний у встановленому порядку неконституційним.

Як встановлено в ході судового розгляду справи та не заперечується сторонами, відповідачі з 01 січня 2006 року нараховували та виплачували позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому законом (25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законами про державний бюджет на відповідні роки. Тому позовні вимоги про нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як учаснику бойових дій за 2006-2008 роки не підлягають задоволенню.

Оскільки з 01.01.2007 року на виконання ст. 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 2.11.2006 року "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" (1522-2006-п) повноваження щодо призначення і виплати пенсій військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , передані органам Пенсійного Фонду України, тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як учаснику бойових дій за 2000-205 роки.

Крім того, нарахування та виплата пенсій належить до повноважень органів Пенсійного фонду України, суд не може самостійно визначати розмір підвищення до пенсії позивачу, тому колегія суддів вважає, що слід зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законодавством на відповідні роки.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, суд неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) : за 2000-2005 роки.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.