22-а-1080/09 Про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих сум щорічної грошової допомоги та компенсації втрати частини доходів - 05.02.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради на постанову Роменський міськрайонний суд Сумської області від 25.09.2008р. по справі № 2-а-194/08

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради

про визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальної шкоди, завданої при виплаті грошової допомоги,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Роменської міської ради Сумської області, в якому просив визнати неправомірним дії Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Роменської міської ради Сумської області по застосуванню при виплаті грошової допомоги за 2007 -2008 роки положень законів про бюджет, які обмежують обсяг права позивача на разову грошову допомогу, встановлений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Роменської міської ради Сумської області на його користь суму недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік у розмірі 1770,30грн. та за 2008 рік у розмірі 2095грн., стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Роменської міської ради Сумської області на його користь суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) у розмірі 958,98грн.

Позивачем 08.08.2008 року до суду подано заяву, в якій він просив позовні вимоги щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Роменської міської ради Сумської області на його користь суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) у розмірі 958,98грн. залишити без розгляду.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.09.2008 року зазначений адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради Сумської області при виплаті разової грошової допомоги ОСОБА_1 за 2007 та 2008 роки. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік у розмірі 1770,30 грн. та за 2008 рік у розмірі 2095,00 грн.

На зазначену постанову суду Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради Сумської області було подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні судового рішення норм матеріального права, а саме: ст. 95 Конституції України, ст.ст. 12- 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п.7 ч.1 ст.2, ст.. 21 Бюджетного кодексу України (2542-14) , просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

У відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради Сумської області зазначені виплати у 2007 -2008 роках в повному обсязі не здійснило, посилаючись на те, що зазначена допомога виплачена позивачу до набрання чинності рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) та від 22.05.2008 року, а тому у відповідності до вимог чинного законодавства.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) положень деяких статей Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) положення Закону України "Про держаний бюджет на 2007 рік" (489-16) пункту 13 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію ч. 5 ст.ст. 12- 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та з рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 (v010p710-08) , яким визнано неконституційним положення п. 20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

З таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що застосування при виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) суперечить Конституції України (254к/96-ВР) та порушує права позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"дію ч.5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 травня було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ч.5 ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ".

Відповідно до п.п.20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) текст пункту 5 статті 13 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в наступній редакції. Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 (v010p710-08) року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення п.20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, відповідач після звернення позивача з відповідною заявою повинен був здійснити йому виплати, передбачені ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 13 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України"та п. 20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення мін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню, а тому суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік колегія суддів вважає їх безпідставними, виходячи з такого.

Згідно ч.4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Позовну заяву позивачем подано до суду першої інстанції 23.07.2008 року, тобто в межах строку, передбаченого ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права через неврахування законодавчою неврегульованість питання щодо механізму виплати щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , колегія суддів, вважає хибними, з таких підстав.

Відповідно до статті 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Згідно ч.ч.3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України (254к/96-ВР) гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення виплат особам, які мають статус учасників бойових дій не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат щорічної разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "учасник бойових дій", серед яких їм надано право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Обов'язок по нарахуванню та виплаті щорічної разової грошової допомоги, яка передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , покладено на органи праці та соціального захисту населення.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги та поклала виконання цього обов'язку на органи праці та соціального захисту населення, але зазначені органи не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України (254к/96-ВР) та наведених нормативно-правових актів, колегія суддів, вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем в порушення ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу у 2007 -2008 роках щорічної разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України (254к/96-ВР) , не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 № 1058-IV, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"має право на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 № 1058-IV, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів, не погоджується з доводами відповідача про те, що, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 зазначеного Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання щорічної разової грошової допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції вирішено не всі позовні вимоги.

Так, судом не розглянуто позовні вимоги щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Роменської міської ради Сумської області на користь позивача суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) у розмірі 958,98грн. та не надано оцінку заяві позивача про залишення зазначених позовних вимог без розгляду.

Пунктом 5 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

У відповідності до статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення не всіх позовних вимог або питань є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, зазначивши про залишення без розгляду позовних вимог щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Роменської міської ради Сумської області на користь позивача суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) у розмірі 958,98грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.09.2008р. по справі № 2-а-194/08 змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Роменської міської ради Сумської області про стягнення суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) у розмірі 958,98грн. залишити без розгляду.