ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     19 грудня 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
 
     Суддів - Бим М.Є., Гордійчук  М.П.,  Леонтович  К.Г.,  Чалого
С.Я.
 
     розглянувши у попередньому розгляді касаційну  скаргу  ДПI  у
Червонозаводському районі м. Харкова на  постанову  господарського
суду Харківської області від 01.06.2006р. та  ухвалу  Харківського
апеляційного господарського суду  від  07.08.2006р.  у  справі  за
позовом Харківського аероклубу ім.. В.С.  Гризодубової  до  ДПI  у
Червонозаводському  районі  м.  Харкова  про  визнання   недійсним
податкового повідомлення-рішення, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     Позивач - Харківський аероклуб  ім.  Гризодубової  м.  Харків
(далі - Аероклуб) звернувся  до  господарського  суду  Харківської
області з позовом до ДПI у Червонозаводському  районі  м.  Харкова
(далі - Iнспекція), в якому  просив  визнати  недійсним  податкове
повідомлення  -  рішення  №  0003011701/2  від   17.01.2006р.   як
неправомірне, посилаючись на положення Закону України "Про податок
з власників транспортних  засобів  та  інших  самохідних  машин  і
механізмів"  ( 1963-12 ) (1963-12)
          (далі  -  Закон),  відповідно  до  яких,
вказаний податок  повинен  сплачуватися  юридичними  та  фізичними
особами тільки за власні транспортні засоби.
 
     Постановою  господарського  суду  Харківської   області   від
01.06.2006р. задоволені позовні вимоги.
 
     Ухвалою Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
07.08.2006р.  апеляційна  скарга  залишена  без   задоволення,   а
постанова   господарського   суду    Харківської    області    від
01.06.2006р. - без змін.
 
     Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,  ДПI  у
Червонозаводському  районі  м.  Харкова  звернулась  з  касаційною
скаргою до Вищого адміністративного суду України, у  якій  просить
скасувати  вищезазначені  судові  рішення,  ухвалити  нове  судове
рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог,  посилаючись
на порушення норм матеріального та процесуального права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав
     Як  встановлено  судом,  інспекцією   проведена   позапланова
документальна  перевірка  фінансово  -  господарської   діяльності
Аероклубу з  питань  дотримання  вимог  податкового  та  валютного
законодавства за період з 01.10.2004р. по 01.09.2005р. на підставі
постанови  від   01.09.05   р.   старшого   слідчого   прокуратури
Червонозаводського району и. Харкова.
 
     Перевіркою, на підставі акту інвентаризації, встановлено, що,
станом на 31.01.04р., Аероклуб мав 35 транспортних одиниць, які  є
об'єктом  оподаткування,  а  саме:  3  автобуси,  4  легкових,  15
вантажних, 13 спеціальних.
 
     Розрахунок податку з власників транспортних засобів  на  2004
рік до Iнспекції  наданий  своєчасно  на  4  транспортних  засоби,
податок сплачено у повному обсязі  платіжним  дорученням  №91  від
22.09.05р. на суму 8000,00 грн.
 
     В   результаті   невключення   до   розрахунку   податку   31
транспортної одиниці, перевіряючими зроблено висновок про  те,  що
податкові зобов'язання на 2004 рік було занижено на 21062,00 грн.
 
     Станом на 01.01.05р., згідно вказаного  акту  інвентаризації,
Аероклуб   мав   34   транспортних   одиниці,   які   є   об'єктом
оподаткування, а саме: 3 автобуси, 4 легкових,  15  вантажних,  12
спеціальних.
 
     Розрахунок податку з власників транспортних засобів  на  2005
рік до Iнспекції  наданий  своєчасно  на  4  транспортних  засоби,
податок сплачено у повному обсязі  платіжним  дорученням  №91  від
22.09.05р. на суму 8000,00 грн.
 
     В   результаті   невключення   до   розрахунку   податку   ЗО
транспортних одиниць перевіряючими зроблено висновок  про  те,  що
податкові зобов'язання на 2005 рік було занижено на 26164,00 грн.
 
     Таким чином, загальна  сума  заниження  податку  з  власників
транспортних засобів на 2004 - 2005 роки становить 47226,00 грн.
 
     За  результатами  перевірки  03.10.2005р.  складено   акт   №
390/232/02722335, яким перевіряючими встановлені  порушення  вимог
ст. 5 Закону щодо строків  сплати  податку  та  ст.6  Закону  щодо
порядку обчислення податку. На підставі акту  Iнспекцією  винесено
податкове повідомлення-рішення № 0003011701/0 від 13.10.2005р. про
донарахування суми податкового зобов'язання з податку з  власників
транспортних засобів  у  розмірі  47226,00  грн.  та  застосування
штрафних (фінансових) санкцій  на  суму  23613,00  грн.,  разом  -
70839,00 грн.
 
     В  порядку  адміністративного  оскарження   первинна   скарга
позивача від 24.10.05р. про скасування податкового повідомлення  -
рішення № 000301170/0 від 13.10.05р. залишена без  задоволення,  а
податкове повідомлення-рішення від 13.10.05р. без змін.
 
     При   розгляді   повторної   скарги   Державною    податковою
адміністрацію у  Харківській  області  було  встановлено,  що  при
прийнятті податкового повідомлення-рішення, податковою  інспекцією
не враховано, що перевіряємий  період  закінчився  01.09.2005р.  і
строк сплати податку з власників транспортних засобів за  3  та  4
квартал не настав, в зв'язку з чим було зайво нараховано податку у
сумі 13082 грн. та штрафні санкції на суму 6759,13 грн.
 
     За результатами розгляду скарги  ДПА  у  Харківській  області
було скасоване податкове  повідомлення-рішення  від  13.10.05р.  в
частині визначення Аероклубу податкового зобов'язання з податку  з
власників транспортних засобів  у  сумі  19841,13  грн.  (основний
платіж на суму 13082,0 грн., штрафні санкції на суму 6759,13 грн.)
та прийняте нове від  17.01.06р.  №  0003011701/2,  яким  позивачу
донараховано суму податкового зобов'язання з податку  з  власників
транспортних засобів у розмірі 34144,00  грн.  штрафні  санкції  у
сумі 16853,87 грн., разом - 50997,87 грн. В іншій частині  вказані
рішення залишені без змін, а скарга аероклубу - без задоволення.
 
     На рішення ДПА у Харківській  області  позивач,  в  порушення
порядку адміністративного оскарження, визначеного п. 5.2.2  ст.  5
Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників
податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
         (далі - Закон № 2181), 25.01.06р. направив  скаргу  до
Iнспекції, розглянувши  яку  відповідач  у  листі  від  01.02.06р.
роз'яснив  скаржнику  подальший  порядок  оскарження   податкового
повідомлення-рішення  до  ДПА  України  з   дотриманням   приписів
вказаного Закону.
 
     Оскільки позивачем не було  подано  скарги  до  ДПА  України,
відповідно до ч.4 п.5.2.2 ст.5 Закону №2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
          податкове
повідомлення-рішення від  17.01.06р.  було  оскаржено  у  судовому
порядку.
 
     Приймаючи оскаржувану постанову, суд виходив з наступного.
 
     Ст. 1 Закону визначає,  що  платниками  податку  з  власників
транспортних засобів та інших  самохідних  машин  і  механізмів  є
підприємства, установи та організації, які є  юридичними  особами,
іноземні юридичні  особи,  а  також  громадяни  України,  іноземні
громадяни та особи без громадянства,  які  мають  зареєстровані  в
Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні  засоби,
які відповідно до ст. 2 Закону є об'єктами оподаткування.
 
     З аналізу наведеної норми випливає, що обов'язковими  умовами
для  визначення  юридичної  та  фізичної  особи  платником  даного
податку є належним чином оформлене право власності на транспортний
засіб та проведення відповідної реєстрації.
 
     Згідно інформації начальника Червонозаводської ДАI м. Харкова
(дата надання відповіді на  документі  не  вказана)  за  позивачем
зареєстровано 4 одиниці автотранспорту, які є  його  власністю,  а
саме автобус ПАЗ 672, держ. № 3629ХАУ, Москвич АЗЛК 4121, держ.  №
85-15 ХАА, автобус КАВЗ 685М, держ. № 86-28 ХАО, Волга  ГАЗ  31029
держ. № 89-97 ХIА.
 
     Відповідно до листа  від  11.10.05  р.  командира  військової
частини А1503 перелічена у наведеному Iнспекцією  додатку  №21  до
акту перевірки та до  розрахунку  заниження  податку  з  власників
транспортних засобів на  2004  -  2005  роки,  на  підставі  якого
винесено  оскаржуване  повідомлення  -  рішення  від   17.01.06р.,
автомобільна  техніка  є  власністю  держави.  Тобто  у   позивача
відсутнє право власності на вказаний автотранспорт.
 
     Як встановлено судом, станом  на  05.04.2000р.  Аероклуб  був
організацією з колективною формою власності з органом управління -
Товариством сприяння обороні України,  станом  на  13.05.2005р.  -
організацією  
( установою, закладом )
об"єднанням громадян з приватною формою власності.
 
     Оскільки  вказана  у  розрахунку   автомобільна   техніка   є
державною власністю, а Аероклуб є організацією з приватною  формою
власності суд першої  інстанції  дійшов  висновку,  що  твердження
перевіряючих   стосовно   обов'язку   позивача   нараховувати   та
сплачувати податок з власників транспортних засобів за автомобілі,
які йому не належать на праві власності, є безпідставними, та  про
відсутність законних підстав для  донарахування  суми  податкового
зобов'язання з податку з власників транспортних засобів.
 
     Щодо  підстав  для  проведення  позапланової  перевірки   суд
зазначив,  що  відповідачем  не  надано  наказ   про   призначення
позапланової  перевірки  позивача,  а  з   пояснень   представника
відповідача  в  судовому  засіданні  випливає,  що   такий   наказ
керівником (заступником керівника) ДПI не видавався.
 
     Таким чином Iнспекцією, в порушення приписів п. 2 ст. 71  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , не доведено  доказів  наявності  підстав  для
проведення  позапланової  перевірки  та  правомірності  прийнятого
податкового повідомлення-рішення від 17.01.06р., а відтак  позовні
вимоги підлягають задоволенню.
 
     З такими висновками суду погоджується колегія  суддів  Вищого
адміністративного суду України із огляду на наступне.
 
     Відповідно до ст.39 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
        
майно,  що  є  державною  власністю  і  закріплене  за   державною
установою (організацією), яка  перебуває  на  державному  бюджеті,
належить їй на праві оперативного управл іння.
 
     Проте,  згідно  довідки  Головного  управління  статистики  у
Харківській області, долученої до матеріалів справи, позивач не  є
державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, а відтак
майно, що є державною власністю, не може бути  передано  Аероклубу
на праві оперативного управління.
 
     Таким чином, суд  постановив  судове  рішення  з  дотриманням
вимог  матеріального  та   процесуального   права,   підстав   для
задоволення касаційної скарги немає.
 
     Відповідно до ст. 224 Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
 
     Керуючись  ст.ст.  220,  220-1,   221,   224,   231   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну скаргу ДПI у Червонозаводському районі  м.  Харкова
залишити  без  задоволення,  а   постанову   господарського   суду
Харківської  області  від  01.06.2006р.  та  ухвалу   Харківського
апеляційного господарського суду від 07.08.2006р..- без змін
 
     Ухвала набирає чинності з моменту проголошення  і  оскарженню
не підлягає.
 
     Судді :