К-16689/07 Про зобов’язання погасити податкові векселі - 03.06.2008 Прийняття

Приватне підприємство "Фатон" (далі – ПП "Фатон") звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі – ДПІ у Київському районі м. Харкова) про визнання протиправною бездіяльність відповідача по непогашенню 130 податкових векселів ПП "Фатон" на загальну суму 4 147 144,65 грн. та зобов’язати погасити податкові векселі.

Постановою господарського суду Харківської області від 18.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 року позов задоволено.

Суди мотивували свої рішення тим, що спірні податкові векселі погашені ПП "Фатон" у порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідачем не проставлено на спірних векселях відмітку про їх погашення, необхідну для підтвердження перед банками авалістами факту погашення раніше виданих податкових векселів, чим порушено інтереси позивача щодо визначеності взаєморозрахунків з бюджетом зі сплати податку на додану вартість.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Державна податкова інспекції у Київському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Аналогічним чином обґрунтована касаційна скарга прокуратури Харківської області.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено що в грудні 2006 року позивач надав митним органам податкові векселі на суму 1627917,18 грн., в січні 2007 року – на суму 1352866,42 грн., в лютому 2007 року – на суму 1166361,05 грн. Перелік податкових векселів зазначений у реєстрі векселів до ряд. 19.2 декларації з податку на додану вартість відповідно за грудень 2006 року, січень, лютий 2007 року. Термін сплати за всіма векселями виникав після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за податковий період, в якому вони були надані митним органам.

Суми зобов’язань за податковими векселями були включені позивачем до складу податкових зобов’язань, визначених в податкових деклараціях за період, в яких відбувалася їх поставка органу митного контролю – у грудні 2006 року, січні, лютому 2007 року.

В податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2006 року, січень, лютий 2007 року податкові векселі були відображені в ряд. 6 із знаком "+", в ряд. 19.1 із знаком "-" та включенні до ряд. 19.2 із знаком "+". Зазначене відповідає Методичним рекомендаціям щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкового векселя, доведених до відома листом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2005 року № 25595/7/16-1517.

Податок на додану вартість за грудень 2006 року був визначений шляхом зменшення загальної суми податкового зобов’язання за цей податковий період, зокрема сум за податковими векселями грудня 2006 року – 1627917 грн., на суму податкового кредиту грудня 2006 року. З урахуванням уточнюючого розрахунку податку на додану вартість за грудень 2006 року цей податок був визначений позивачем у сумі 129,15 грн. і сплачений платіжним дорученням № 8 від 13.02.2007 року.

Податок на додану вартість за січень 2007 року був визначений шляхом зменшення загальної суми податкового зобов’язання за цей період, зокрема сум за податковими векселями січня 2007 року – 1352866 грн. на суму податкового кредиту січня 2007 року, в сумі 145,00 грн. і сплачений платіжним дорученням № 228 від 21.02.2007 року.

Податок на додану вартість за лютий 2007 року був визначений шляхом зменшення загальної суми податкового зобов’язання за цей період, зокрема сум за податковими векселями лютого 2007 року – 1166361,05 грн. на суму податкового кредиту лютого 2007 року, в сумі 185,00 грн. і сплачений платіжним дорученням № 289 від 16.03.2007 року.

18.01.2007 року, 22.02.2007 року, 16.03.2007 року ПП "Фатон" звернулося до відповідача з вимогою проставити відмітку про погашення на спірних податкових векселях відповідно грудня 2006 року, січня, лютого 2007 року.

Листом від 30.01.2007 року № 1035/10/15-217 ДПІ у Київському районі м. Харкова визначила строк (31.01.2007 року) для погашення ПП "Фатон" грошовими коштами податкових векселів. У разі несплати податкові векселі вважалися непогашеними.

Листом від 14.02.2007 року № 1879/15-219 відповідач вимагав погашення податкових платежів.

Листом від 22.02.2007 року № 2432/10/15-218, з метою недопущення непогашення податкових векселів відповідачем запропоновано ПП "Фатон" надати пояснення та документальне підтвердження податкового кредиту та повноти декларування податкових зобов’язань за січень - лютий 2007 року.

Листом від 05.03.2007 року № 2920/10/15-219 відповідачем проінформовано позивача про непогашення векселів станом на 28.02.2007 року та направлено акт пред’явлення податкових векселів до платежу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Абзацом 6 зазначеної норми передбачено, що якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов’язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов’язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

Із аналізу зазначених приписів та обставин справи вбачається, що сума зобов’язань по спірних податкових векселях включається до складу податкових зобов’язань платника податків в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, і не підлягає оплаті окремо від визначених в деклараціях податкових зобов’язань. Отже, наслідком включення суми зобов’язань по податкових векселях до складу податкових зобов’язань за умов, визначених абзацом 6 пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", є їх погашення.

Зазначене підтверджується положеннями Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкового векселя, відповідно до яких якщо по податковій декларації з податку на додану вартість за результатами розрахунків з бюджетом визначена сума до відшкодування з бюджету або розрахунки з бюджетом за результатами звітного періоду не здійснюються (немає ні сплати до бюджету, ні відшкодування з бюджету), то включені до ряд. 19.2 декларації податкові векселі вважаються погашеними за рахунок поточних податкових зобов’язань і можуть не оплачуватися окремо.

Такі векселі вважаються погашеними на дату, яка відповідає граничному терміну подання такої декларації.

Стосовно доводів, наведених відповідачем в доповненні до касаційної скарги від 26.05.2008 р., та враховуючи заперечення позивача на доповнення до касаційної скарги від 30.05.2008 р., суд зазначає наступне:

Роз’яснення Верховного Суду України від 21 квітня 2008 року № 21-7/2008 стосовно застосування статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли в грудні 2006 року, січні, лютому 2007 року, оскільки роз’яснення стосуються періоду 2008 року.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 року та постанову господарського суду Харківської області від 18.05.2007 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 – 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2007 року та постанову господарського суду Харківської області від 18.05.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 – 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .