ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАїни
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2007
№ К-20787/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.I., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представника позивача: Павенка Г.С. та
Генеральної прокуратури України - Атаєвої Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на
ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2006
по справі № 22/340
за позовом Прокурора м. Краматорська в інтересах держави в
особі Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької
області
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості перед бюджетом по сплаті
торгових патентів в сумі 40 483,11 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позовні вимог про стягнення заборгованості перед
бюджетом по сплаті торгових патентів в сумі 40 483,11 грн. на
підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"
( 1344-15 ) (1344-15)
, Закону України "Про Державний бюджет України на 2005
рік, яким здійснено зміни щодо вартості патенту, а утворена
заборгованість перед бюджетом не погашено.
Постановою Господарського суду Донецької області від
02.02.2006 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного
господарського суду від 10.04.2006 по справі № 22/340 - позов
задоволено: Стягнуто з СПД ОСОБА_1. до бюджету заборгованість по
сплаті торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у
сфері грального бізнесу в сумі 33 833,11 грн. В іншій частині
позову відмовлено. Судові рішення мотивовані п. 3 ст. 5 Закону
України від 23.03.1996 №98/96-ВР "Пре патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, Законом України "Про
Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, Законом України
"Про Державний бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, п. 1 ч.2
ст. 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
При цьому судами досліджено та встановлено, що 05.09.2003
ОСОБА_1 розпорядженням голови Краматорської міської Ради № 332 був
зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична
особа. Відповідач здійснює діяльність по наданню послуг у сфері
ігорного бізнесу (ігрові автомати, букмекерська контора), яка
відповідно до ст. 5 Закону України №98/96-ВР ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
підлягає
патентуванню, і тому 19.09.2003 було надано заяви на придбання
торгових патентів для використання ігрових автоматів та про
ведення інших видів ігорного бізнесу (букмекерська контора), на
підставі яких були видані торгові патенти на здійснення
відповідного виду підприємницької діяльності.
ДПI при обчисленні вартості торгових патентів враховані
приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"
( 1344-15 ) (1344-15)
№ 1344, та Закону України "Про Державний бюджет
України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, № 2285 - у 2005 році у картці
особового рахунка відповідача ДПI були проведені нарахування плати
за 11 торгових патентів для використання ігрових автоматів та для
введення інших видів ігорного бізнесу. Усього за період з
20.09.2003 по 25.10.2005 у картці особового рахунка відповідача
було проведене нарахування плати за торгові патенти на здійснення
операцій по наданню послуг у сфері ігорного бізнесу на суму 88
243,11 грн. При визначені ціни позову позивач виходив зі ставок
350 грн. - за один торговий патент у I кварталі 2004 року, 700
грн. - за один торговий патент у II, III, IV кварталах 2004 року
та I кварталі 2005 року, 1050 грн. - за один торговий патент у II,
III, IV кварталах 2005 року.
Відповідачем (СПД) у грудні 2003 року та у грудні 2004 року
було сплачено решту вартості торгових патентів. Після чого між
позивачем та відповідачем було проведено звірку розрахунків,
згідно Акту звірки станом на 01.02.2005 сума заборгованості
відповідача по сплаті вартості торгових патентів склала 33 833,11
грн., яка господарським судом стягнута із відповідача за
оспорюванню постановою.
Платіжними дорученнями усього за період з 20.09.2003 по
25.10.2005 відповідачем було сплачено за торгові патенти на
здійснення операцій по наданню послуг у сфері ігорного бізнесу на
загальну суму 47 760 грн.
Позивач (ДПI) просить стягнути непогашену заборгованість
перед бюджетом в решті суми 40 483,11 грн. Однак судами
встановлено, що згідно з підписаним між сторонами актом звірки
станом на 01.12.2005 сума заборгованості відповідача по сплаті
вартості придбаних торгових патентів складає 33 833,11 грн.
Посилаючись на те, що у 2004 році та 2005 році згідно із
змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України
на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
№ 1344, та Законом України "Про Державний
бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, № 2285, якими здійснені
зміни вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання
послуг у сфері грального бізнесу, та враховуючи ст. 9 ст.14 Закону
України від 25.06.1991 № 1251 "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
суди визначились, що плата за торговий патент на деякі
види підприємницької діяльності є загальнообов'язковим платежем,
який є частиною доходів Державного бюджету України, і відповідно
стягненню підлягає сума заборгованості відповідача по сплаті
вартості придбаних торгових патентів складає 33 833,11 грн.
Не погодившись із постановою Господарського суду Донецької
області від 02.02.2006 та ухвалою Донецького апеляційного
господарського суду від 10.04.2006 по справі № 22/340 Суб'єкт
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (відповідач)
подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та
закрити провадження, оскільки рішення винесені із порушенням та
неправильним застосуванням норм матеріального права і судами не
прийнято до уваги, що вказані правовідносини розглядались судами
неодноразово в процесі розгляду Господарським судом Донецької
області, Донецьким апеляційним господарським судом, Вищим
господарським судом України справ № 28/236а і № 29/460 а. Тобто в
обгрунтування своїх вимог позивач поклав обставини справи, які
судами вже досліджені, рішення за ними винесено та вступило у
закону силу. На думку скаржника також, жодним нормативно-правовим
актом не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання, які
здійснюють діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу,
здійснювати перерахунок вартості торгового патенту у зв'язку з
введенням в дію Закону України "Про Державний бюджет".
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти
скарги заперечив та просив судові рішення залишити без змін.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги,
заперечення на неї та пояснення представника позивача, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як визначено ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закони
та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили у часі,
крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують
відповідальність особи.
Таким чином в силу ст. 5 Закону України від 23.03.1996 №
98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
(в редакції 27.11.2003) - патентуванню
підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу,
які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх
структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового
патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального
бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для
використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання
послуг у сфері грального бізнесу проводиться щоквартально до 15
числа місяця, що передує звітному кварталу.
Оскільки згідно ст. 5 Закону України "Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
- оплата вартості
торгового патенту проводиться щоквартально до 15 числа місяця, що
передує звітному кварталу, тому суд касаційної інстанції
погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що оплата
вартості торгового патенту здійснюється наперед, тобто за I
квартал 2005 року до 15 грудня 2004 року, і тому дія Закону
України від 23.12.2004 "Про державний бюджет України на 2005 рік"
( 2285-15 ) (2285-15)
, який набрав чинності з 01.01.2005, не
розповсюджується на правовідносини, які виникли до 01.01.2005, як
і до 01.01.2004 не розповсюджується дія Закону України "Про
державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, відповідно. З
огляду на наведене, судами було визнано правомірним нарахування
позивачем при визначенні ціни позову виходячи зі ставок 350 грн. -
за один торговий патент у I кварталі 2004 року, 700 грн. - за один
торговий патент у II, III, IV кварталах 2004 року та I кварталі
2005 року, 1050 грн. - за один торговий патент у II, III, IV
кварталах 2005 року. I тому суди вірно визначились, що у 2005 році
у карті особового рахунка відповідача ДПI законно були проведені
нарахування плати за 11 торгових патентів для використання ігрових
автоматів за період з 20.09.2003 по 25.10.2005 на суму 88 243,11
грн. А оскільки відповідачем у грудні 2003 року та у грудні 2004
року було сплачено решту вартості торгових патентів, тому згідно
звірки розрахунків станом на 01.2.2005 сума заборгованості
відповідача по сплаті вартості торгових патентів склала 33 833,11
грн., яка судами і була задоволена.
Відповідно аналізуючи наведені норми Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, Закону України "Про державний бюджет України на 2004
рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
, Закону України "Про державний бюджет України на
2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
та Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, які спростовують доводи касаційної
скарги стосовно неправильного застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального права, встановлено, що суди першої та
другої інстанцій правильно дослідили обставини справи та винесли
постанову та ухвалу з дотриманням норм матеріального і
процесуального права за вичерпних юридичних висновків, які не
підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від
02.02.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду
від 10.04.2006 по справі № 22/340 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку,
визначеними ст. ст. 237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.I. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров