ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Гуріна М.I.
при секретарі Дашківській О.Є.
за участю ОСОБА_1
представника УДАI ГУ МВС України у Львівській області Лойка
Ю.Ю.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
постанову апеляційного суду Львівської області від 06.04.2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної
інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у
Львівській області, Шевченківського районного відділу Львівського
міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ
України у Львівській області про визнання неправомірними дій щодо
його затримання та здійснення примусового приводу, -
встановила:
У грудні 2005 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАI
УМВС України у Львівській області, Шевченківського РВ Львівського
МУ УМВС України у Львівській області про визнання неправомірними
дій та бездіяльності службових осіб щодо затримання та здійсненого
приводу.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.12.2005
р. позовОСОБА_1задоволено частково. Визнано дії службових осіб
УДАI УМВС України у Львівській області та Шевченківського РВ
Львівського МУ УМВС України у Львівській області щодо затримання
та примусового приводуОСОБА_1неправомірними. Стягнуто з УДАI УМВС
України у Львівській області та Шевченківського РВ Львівського МУ
УМВС України у Львівській області на користьОСОБА_1солідарно 3,40
грн. державного мита. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Окремою ухвалою Галицького районного суду м. Львова від
21.12.2005 р. зобов'язано начальника УМВС України у Львівській
області здійснити заходи щодо усунення порушень законності
внаслідок встановлених неправомірних дій та вирішити питання про
притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб, які
допустили такі порушення, а саме службових осіб УДАI УМВС України
у Львівській області та Шевченківського РВ Львівського МУ УМВС
України у Львівській області.
Постановою апеляційного суду Львівської області від
06.04.2006 р. рішення суду першої інстанції в частині визнання
неправомірними дій службових осіб УДАФ УМВС України у Львівській
області щодо затримання та примусового
приводуОСОБА_1неправомірними та стягнення на його користь 3,40
грн. судового збору скасовано та постановлено нове рішення про
відмову в задоволенні вимог в цій частині. Окрему ухвалу
Галицького районного суду м. Львова від 21.12.2005 р. на адресу
начальника УМВС України у Львівській області скасовано.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 06.04.2006
р. рішення суду першої інстанції в частині задоволення
позовуОСОБА_1про визнання неправомірними дій службових осіб
Шевченківського РВ Львівського МУ УМВС України у Львівській
області скасовано і провадження у справі в частині визнання
неправомірними дій щодо примусового відібрання взірців пальців рук
закрито.
На зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції
надійшла касаційна скаргаОСОБА_1., в якій ставиться питання про
його скасування в повному обсязі та залишення в силі рішення суду
першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами
норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті
рішень, а тому вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання
неправомірними дій щодо його затримання та здійснення примусового
приводу, суд апеляційної інстанції вказує, що 08.12.2005 р.
керівництвом УДАI УМВСУ у Львівській області було затверджено план
проведення оперативно-профілактичного відпрацювання території м.
Львова у вечірній та нічний час доби під умовною назвою "Нічне
місто" з 08.12.2005 р. по 09.12.2005 р. з метою попередження та
розкриття злочинів, пов'язаних із незаконним заволодінням
транспортними засобами, профілактики аварійності та охороні
громадського порядку, оскільки станом на грудень 2005 р. в угоні
налічувалось 61 автомобіль марки "БМВ" чорного кольору. Тому саме
в межах відпрацювання операції "Нічне місто" працівниками УДАI
УМВСУ у Львівській області Калитичем М.Т. і Бородіем С.I. разом з
працівниками БМОП "Беркут" на виїзді з смт. Брюховичі до м. Львова
був зупинений автомобіль марки "БМВ" чорного кольору д.н. НОМЕР_1,
яким користувався позивачОСОБА_1
Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна
погодитись з наступних підстав.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до адміністративного суду має
право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що
порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових
відносин.
Стаття 29 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює, що
кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість,
кожному затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви
затримання, роз'яснено його права. Кожний затриманий має право у
будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно статті 33 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожному
гарантується свобода пересування.
З аналізу статті 70 Кримінально-процесуального кодексу
України ( 1001-05 ) (1001-05)
привід застосовується у випадку, якщо
викликана особа, як свідок не з'явиться без поважних причин, а
відповідно до статті 136 Кримінально-процесуального кодексу
України ( 1001-05 ) (1001-05)
привід здійснюється за вмотивованою постановою
слідчого, і здійснюється, крім виняткових випадків, удень та
постанова про привід оголошується особі перед її виконанням.
Стаття 106 Кримінально-процесуального кодексу України
( 1001-05 ) (1001-05)
встановлює, що орган дізнання вправі затримати особу,
лише підозрювану у вчиненні злочину, кожний випадок затримання
особи несе зобов'язання скласти протокол із зазначенням підстав,
мотивів, роз'ясненням прав та ін. Копія протоколу негайно
вручається затриманому.
Статтею 11 Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
міліції
для виконання покладених на неї обов'язків надається право
затримувати і тримати у спеціально відведених для цього
приміщеннях осіб, підозрюваних у вчиненні злочину; осіб, щодо яких
як запобіжний захід обрано взяття під варту; осіб, які вчинили
адміністративні правопорушення, для складання протоколу або
розгляду справи по суті; осіб, які виявили непокору законній
вимозі працівника міліції; осіб, які перебували в громадських
місцях у стані сп'яніння; осіб, яких запідозрено у занятті
бродяжництвом; осіб, які мають ознаки вираженого психічного
розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і
оточуючих.
Також відповідачами підтверджено відсутність постанови про
привід ОСОБА_1., передбаченої статтями 70, 136
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ) (1001-05)
, не
наведено підстав затримання, передбачених статтею 106
Кримінально-процесуального кодексу України ( 1001-05 ) (1001-05)
, статтею 11
Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
, не подано протоколу про
затримання, передбаченого статтею 106 Кримінально-процесуального
кодексу України ( 1001-05 ) (1001-05)
, тобто такий протокол не складався
взагалі.
Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що
службові особи УДАI УМВСУ у Львівській області та Шевченківського
РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області не мали жодних законних підстав
для здійснення приводу чи затриманняОСОБА_1., і тому рішення суду
першої інстанції в частині визнання неправомірними дій щодо його
затримання та здійснення примусового приводу підлягає залишенню в
силі.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів
також вважає за необхідне залишити в силі окрему ухвалу Галицького
районного суду м. Львова від 21.12.2005 р., винесену на адресу
начальника УМВС України у Львівській області.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом
апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, а тому
судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню,
рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і
скасоване помилково, залишається в силі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Львівської області від 06.04.2006
р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної
автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ
України у Львівській області, Шевченківського районного відділу
Львівського міського управління Управління Міністерства внутрішніх
справ України у Львівській області про визнання неправомірними дій
щодо його затримання та здійснення примусового приводу скасувати.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 21.12.2005
р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної
автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ
України у Львівській області, Шевченківського районного відділу
Львівського міського управління Управління Міністерства внутрішніх
справ України у Львівській області про визнання неправомірними дій
щодо його затримання та здійснення примусового приводу, в цій
частині, залишити в силі.
Окрему ухвалу Галицького районного суду м. Львова від
21.12.2005 р., винесену на адресу начальника УМВС України у
Львівській області залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)