Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Фадєєвої Н.М.

суддів Васильченко Н.В.

Кравченко О.О.

Леонтович К.Г.

Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 року у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Агрофірма "Шлях-2004" про стягнення штрафних санкцій,-

Встановила:

У червні 2006 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного підприємства "Агрофірма "Шлях-2004" про стягнення з відповідача 3800,00 грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2005 році.

В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, затвердженого наказом Міністерства праці України 29.12.2004 року № 338 (z1671-04) (форма 10-ПI), що був наданий відповідачем за 2005 рік, середньооблікова кількість штатних працівників, які працювали у відповідача у 2005 році, становить 27 чоловік. Таким чином, кількість інвалідів-штатних працівників, що повинні працювати на підприємстві приватне підприємство "Агрофірма "Шлях-2004" у 2005 році, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , складає 1 чоловік. Відповідно до вищевказаної форми, середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві склала 0 чоловік. Сума штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2005 році

складає 3800.00.00 грн., які позивач просив стягнути.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) працевлаштування інвалідів повинно здійснюватися центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, обов'язки органів, визначених у статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) мають конкретний механізм їх реалізації, що зокрема передбачає наявність зі сторони підприємств, звернень до вказаних органів із проханням сприяти у пошуку та працевлаштуванню інвалідів.

Крім того, створенню робочого місця для працевлаштування інваліда передує обов'язок відповідача щодо виконання ним певних дій, зокрема перелік таких дій визначений в Положенні про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314 (314-95-п) .

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, листом від 24.01.2006 року № 206 Михайлівський районний центр зайнятості повідомив, що приватне підприємство "Агрофірма Шлях 2004" під час подачі щомісячного звіту про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках повідомляло про наявність вакантного робочого місця підсобного робітника для інваліда.

Листом від 03.08.2006 року Михайлівський районний центр зайнятості уточнює, що приватне підприємство "Агрофірма "Шлях-2004" надавало до Михайлівського районного центру зайнятості звіт за формою 3-ПН про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів з березня 2005 року по грудень 2005 року. Михайлівський районний центр зайнятості направляв інвалідів для працевлаштування на приватне підприємство '"Агрофірма "Шлях-2004", однак інваліди не були працевлаштовані на зазначеному підприємстві тому, що вони відмовились від працевлаштування на роботу.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками судів обох інстанцій про те, що з положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) не вбачається, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів. Матеріалами справи доведено, що підприємство інформувало органи працевлаштування про наявність робочих місць для інвалідів, але інваліди не були працевлаштовані не з вини підприємства.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1,230- Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

У х в а л и л а:

Касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.