ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С., Гуцала М.І.
при секретарі судового засідання Баглаєнко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 09.06.2008р. по справі № 2-а-4761/08
про
|
скасування податкових повідомлень-рішень
|
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом та після його уточнення просивскасувати повністю повідомлення-рішення ОСОБА_2 від 29.02.2008 року №0030801702/0, яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 3418,97 грн. та від 01.04.2008 року №0030801702/1 на суму 3418,97 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2008р. по справі №2а-4761/08 задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідач із зазначеною постановою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв"язку з чим просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2008р. по справі №2а-4761/08 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задовленні позовних вимог.
Позивач в запереченні на апеляційну скаргу та в судовому засіданні зазначив, що оскаржувана постанова законна та обгрунтована, прийнята при дотриманні норм чинного законодавства. Просить залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2008р. по справі №2а-4761/08, а апеляційну скрагу відповідача залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, з 31.01.2008 року по 12.02.2008 року ОСОБА_2 була проведена виїзна планова перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.09.2007р., за наслідками якої складено акт № 716/17-218/2174401167 від 12.02.2008р.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 року № 746/99 (746/99)
із змінами та доповненнями -перевищення обсягу виручки від реалізації 500 тис. грн. у 1-3 кв.2007 року; ст. 13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992 року. За наслідками перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 3418,97 грн.
На підставі висновків акту перевірки щодо встановленого в діяльності ФОП ОСОБА_1 порушення ст. 13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян", згідно підпункту "г" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та пп.17.1.5 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ОСОБА_2 було винесено податкове повідомлення - рішення № 0030801702/0 від 29.02.08р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3418,97 грн.
Позивач не погодився з вказаним рішенням і оскаржив його до ОСОБА_2. За результатами адміністративного оскарження первинну скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0030801702/0 від 29.02.08р. - без змін. У зв'язку з чим, на виконання рішення ОСОБА_2 № 4590/10/25-020 від 27.03.2008 р., прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, з метою доведення до платника податку нового граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомлені-рішенні, відповідач надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення за № 0030801702/1 від 01.04.08р. на таку ж суму податкового зобов'язання, що була визначена в рішенні від 29.02.08р. № 0030801702/0.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1 зареєстрований 25.06.1999 року в виконкомі Київської районної ради м. Харкова, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04058841Ф0020915.
Згідно з наданої до матеріалів справи копії свідоцтва про сплату єдиного податку серії Д № 547688 від 01.01.2007 року, термін дії свідоцтва до 31.12.2007 року вбачається і не заперечується відповідачем по справі, що ОСОБА_1 у період з 1 по 3 квартал 2007 року здійснював підприємницьку діяльність на підставі Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Тобто, перебував на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до п.3.1.1. акту перевірки від 12.02.2008 року згідно відомостей щодо руху грошових коштів на розрахунковому рахунку позивача, даних звіту платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 за 3 квартал 2007 року від 02.10.2007 року № 104274, встановлено, що протягом 1-3 кв. 2007 року ОСОБА_1 отримав на розрахунковий рахунок грошові кошти у сумі 645349,00 грн., чим перевищив обсяг виручки від реалізації 500 тис. грн. за календарний рік на суму 145349,00 грн. З ІV кварталу 2007 року ФОП ОСОБА_1 перейшов на загальну систему оподаткування.
Відповідач в обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що, на його думку, у випадку перевищення платником податків встановленого ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (746/99)
граничного розміру обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - 500 тис.грн., обсяг виручки повинен враховуватися до складу сукупного оподаткованого доходу і підлягати оподаткуванню за правилами, встановленими розділом IV Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" (13-92)
з урахуванням Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15)
.
Однак, колегія суддів вважає необгрунтованим таке твердження відповідача виходячи з наступного.
Згідно п. 9.12. ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Необхідно зазначити, що спеціальним законодавством, яке регламентує порядок оподаткування прибутків, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, є Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (746/99)
.
Виходячи зі змісту положень ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727 (727/98)
( надалі Указ № 727) спрощена система оподаткування, обляку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, в тому числі до фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Відповідно до ст.5 Указу № 727 (727/98)
у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу (727/98)
, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 в 1-3 кв. 2007 року знаходився на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку.
Суму грошових коштів у розмірі 645345,60 грн., за рахунок якої позивач перевищив обсяг виручки від реалізації 500 тис. грн. за календарний рік, ФОП ОСОБА_1, отримав на розрахунковий рахунок в 3 кварталі 2007 року. З IV кварталу 2007 року перейшов на загальну систему оподаткування.
У відповідності до висновків акту перевірки та оскаржуваних рішень сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3418,97 грн. визначено податковим органом ФОП ОСОБА_1 за період з 1 по 3 квартали 2007 року, тобто за час коли позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування і був платником єдиного податку.
Приписами ст.6 Указу № 727 (727/98)
визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.
Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.200 року № 507 (507-2000-п)
"Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727", на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13 "Про прибутковий податок з громадян" (13-92)
(у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу (727/98)
).
Беручи до уваги те, що перевищення обсягу виручки від реалізації продукції було допущено позивачем у 3 кварталі 2007 року, то загальна система оподаткування для визначення його податкового зобов'язання повинна застосуватися починаючи з 4 кварталу 2007 року, а податкове зобов'язання позивача щодо сплати податку з доходів фізичних осіб мало бути розраховане на підставі річної декларації за 2007 рік.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у ОСОБА_2 були відсутні підстави для визначення ФОП ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 1-3 кв.2007 року у розмірі 3418,97 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в^ адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність винесених спірних податкових повідомлень - рішень належним чином не довів, у зв"язку з чим суд першої інстанції вірно дійшов всиновку щодо задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 09.06.2008р. по справі № 2-а-4761/08 залишити без змін.
Роз'яснити сторонам, що ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її повного тексту.
Головуючий суддя (підпис)
Судді (підпис)
(підпис)
|
Філатов Ю.М.
Водолажська Н.С.
Гуцал М.І.
|
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:
Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2009 р.