ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Бим М.Є., Леонтович К.Г.,
при секретарі Турчин Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2006 року у справі за позовом Народницького відділення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Берегиня" про застосування арешту у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2006 року Народницьке відділення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Берегиня" про застосування арешту у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Позов мотивований тим, що відповідачем допущені порушення законодавства України, а саме: маючи податковий борг, відповідач уклав договір оренди автомобіля.
Ухвалою Народницького районного суду Житомирської області від 04 травня 2006 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2006 року апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції залишена без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк апеляційного оскарження.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції по справі, позивач звернувся з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі Овруцька міжрайонна державна податкова інспекція просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного суду для розгляду по суті. При цьому посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про на_fвність підстав для її часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що заяву про апеляційне оскарження ухвали від 04 травня 2006 року позивачем подано 22 травня 2006 року, а апеляційну скаргу - 29 травня 2006 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 4 ст. 186 КАС України (2747-15) заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, не надано належної правової оцінки обставинам по справі, які мають значення для вірного її вирішення, а саме: суду апеляційної інстанції слід дослідити питання стосовно часу отримання позивачем рішення суду першої інстанції.
Вказані недоліки не можуть бути усунені судом касаційної інстанції в силу ст. 220 КАС України (2747-15) і призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.
Під час продовження розгляду справи суду апеляційної інстанції крім наведених норм, слід визначити суб'єктний склад по справі та врахувати п.п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) ,
Керуючись ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2006 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: