Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою керуючого санацією відкритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма "Луганські акумулятори" на постанову господарського суду Луганської області від 2 червня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2006 року у справі №1/76н за позовом відкритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма "Луганські акумулятори" до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, управління Пенсійного фонду України в Шепетовському районі Хмельницької області, головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Пенсійного фонду України про визнання недійсним повідомлення (розрахунку) фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, скасування рішень, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2006 року ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" звернулося в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило: визнати недійсними повідомлення (розрахунки) фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій УПФ в Шепетівському районі Хмельницької області на суми 84,55грн., 499,64грн., 173,92грн., 173,92грн., 173,92грн., а також визнати недійсними рішення УПФ в Ленінському районі м. Луганська №6712/06 від 17.10.2005р.; УПФ в Луганській області № 4641/04-10 від 14.11.2005р. та рішення Пенсійного фонду України №917/07 від 26.01.2006р.

В процесі розгляду справи до участі в якості відповідачів було залучено управління Пенсійного фонду України в Шепетовському районі Хмельницької області, головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Пенсійного фонду України.

Постановою господарського суду Луганської області від 2 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями керуючий санацією відкритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма "Луганські акумулятори" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.02.1999р. за №12.04.2005р. ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Ленінському районі м. Луганська.

Листом від 19.09.2005р. за №6002/06 управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська були надіслані на адресу ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених у відповідності до ч.2 Заключних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) у частині пенсій, призначених у відповідності з п.п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , складені УПФ України у Шепетівському районі Хмельницької області, на суму 84,55грн., 499,64грн., 173,92грн., 173,92грн., 173,92грн. щомісячно на протязі року.

Відповідно до п.5.2 Закону України"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. (2181-14) №2181-111 зазначені розрахунки були оскаржені ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" у адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача прийняті відповідні рішення управліннями Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська від 17.10.2005р. № 6712/06, Головним управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 14.11.2005р. №4641/04-10 та Пенсійного фонду України від 26.01.2006 №917/07-10 про залишення скарги без задоволення.

Згідно п.2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IУ (1058-15) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. (1788-12) №1788, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до Закону України від 17.02.2000р. №1461-111 (1461-14) "Про внесення змін до деяких Законів України" з 16.03.2000р. відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , згідно зі ст.2 якого для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до и. п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього ж Закону. Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (z0064-04) затверджено Iнструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, пунктом 1.1 якої зазначено, що ця Iнструкція розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) .

Відповідно п.6.4 вказаної Iнструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новоиризначених пенсій.

Згідно п.6.10 Iнструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Iнструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 складені УПФ України у Шепетівському районі Хмельницької області, тобто не за місцезнаходженням ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" та були направлені останньому через орган Пенсійного фонду місцезнаходження позивача - через Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська вівідповідно до порядку, передбаченого п.21-1.

Строки направлення розрахунку Iнструкцією №21-1 не передбачені.

При надісланні позивачу розрахунків УПФ України у Шепетівському районі Хмельницької області органи Пенсійного фонду діяли в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Iнструкцією №21-1 не передбачено надсилання повідомлень про розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій з повідомленнями про вручення.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що положення Закону №2181 застосовуються відносно стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум цих витрат, але не зачіпають порядку їх покриття, а тому повідомлення (розрахунки) фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та рішення УПФ в Ленінському районі м.Луганська №6712/06 від 17.10.2005р., УПФ в Луганській області №4641/04-10 від 14.11.2005р. та рішення ПФ України №917/07 від 26.01.2006р. винесені у межах повноважень та відповідають діючому законодавству.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обгрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу керуючого санацією відкритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма "Луганські акумулятори" - відхилити.

Постанову господарського суду Луганської області від 2 червня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.