ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а – 6/38 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку – 2.11.15 інстанції – Болгар Н.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 року м. Дніпропетровськ
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs23558126) )
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач),
суддів - Мірошниченка М.В., Проценко О.А.,
при секретарі - Красота А.О.
за участю представників сторін:
позивача – не прибув
відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 23 квітня 2008 року
у справі № 6/38
за позовом: ТОВ "Россель", м. Кіровоград
до: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград
про скасування податкового – повідомлення-рішення № 0007341520/0 від 18.12.2007р., визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0007341520/1 від 21.01.2008р., -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Россель", м. Кіровоград (далі – ТОВ "Россель") звернулось з позовом до господарського суду Кіровоградської області, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0007341520/0 від 18.12.2007р., та визнати нечинним податкове повідомлення – рішення №0007341520/1 від 21.01.2008р., винесені Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді (далі – ДПІ у м. Кіровограді), якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку з податку на додану вартість на загальну суму 28900,00 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що податкові повідомлення - рішення є такими, що не відповідають чинному законодавству.
Позивач зазначив, що відповідно до п.11.42 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі – Закон про ПДВ) не мають право на отримання бюджетного відшкодування ті суб’єкти підприємницької діяльності, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість. ТОВ "Россель" зареєстровано платником податку на додану вартість, тому має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
ТОВ "Россель" сплачує податок на додану вартість за ставкою 20 відсотків на підставі п. 6.1 ст. 6 Закону про ПДВ, та підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку на підставі п.п. "б" п. 2.1. ст.. 2 Закону про ПДВ, та відповідно має право на бюджетне відшкодування відповідно до названо Закону (168/97-ВР) .
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 23 квітня 2008 року адміністративний позов ТОВ "Россель" задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0007341520/0 від. 18.12.07р. Визнано нечинним податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0007341520/1 від 21.01.08р. Присуджено з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальності "Россель" 3 грн. 40 коп. судового збору.
Суд першої інстанції зазначив,що податкова безпідставно зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Твердження ДПІ у м. Кіровограді про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування із посиланням на п.п. "б" п.п.7.7.11 п.7.7 ст.11 Закону про ПДВ, оскільки він є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим законом, визнано судом необґрунтованим.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Кіровограді звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2008р. по справі №6/38 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ "Россель" відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, те, що п.п. "б" п. 7.7.11 п. 7.7 ст.7 Закону про ПДВ визначено перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.
Апелянт зазначив, що суб’єкти підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку підпадають під дію вказаної норми з тих підстав, що Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (746/99) від 22.06.1999 року визначено, суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку, а саме: 6 відсотків і 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У даному випадку позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування з обраною ставкою єдиного податку у розмірі 6 відсотків. Статтею 6 Указу (746/99) передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; Таким чином відповідач зазначив, що ТОВ "Россель" не має права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 28900,00 грн.
Позивач заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.
Представники позивача та відповідача до судового засідання не з’явились, про час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи та доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, співробітниками ДПІ у м. Кіровограді проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ТОВ "Россель" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007 року, про що було складено акт від 18.12.2007 року № 178/15-20/33520410.
На підставі акту перевірки про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ ТОВ "Россель", податковою були внесені податкові повідомлення – рішення №0007341520/0 від 18.12.2007р., та №0007341520/1 від 21.01.2008р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку з податку на додану вартість на загальну суму 28900,00 грн.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ "Росссель" має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 15249569 від 22.07.05р. /а.с. 20/, індивідуальний податковий номер, 01.01.07р. товариство зареєстровано платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків ( свідоцтво 3 1123004123 серії А№729418 про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою), а отже, відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) , п. 9.2 ст.9 Закону про ПДВ є платником податку на додану вартість та використовує індивідуальний податковий номер для справляння цього податку, веде відповідний податковий облік.
ТОВ "Россель" сплачує податок на додану вартість за ставкою 20 відсотків відповідно до п. 6.1 ст. 6 названого Закону, що не спростовується податковою.
Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.. 9 цього Закону.
Відповідно до п. 11.42 ст. 11 Закону про ПДВ не мають право на отримання бюджетного відшкодування ті суб’єкти підприємницької діяльності, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Оскільки ТОВ "Россель" зареєстровано платником податку на додану вартість, то воно має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .
Суми, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року підтверджені декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2007 року, податковими накладними, платіжними документами про сплату податку на додану вартість, що не спростовується податковою. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень – рішень, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, що виключає підстави для зміни судового рішення та задоволення апеляційної скарги.
Посилання апелянта на норми п.п. "б" п.7.7.11 п.п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки позивач, хоча і перебуває на спрощеній системі оподаткування, однак, відповідно до Указу президента України від 22.08.99р. та закону "Про ПДВ" (168/97-ВР) є платником податку на додану вартість на загальних підставах
Однак колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступе.
Відповідно до ч. I ст. 195 КАС суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно ст.. 201 КАС України (2747-15) підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Як свідчить текст судового рішення, суд першої інстанції встановив, що податкове повідомлення – рішення № 0007341520/0 від 18.12.07р. підлягає скасуванню, а податкове повідомлення – рішення № 0007341520/1 від 21.01.08р. визнанню нечинним, та присудив з Державного бюджету України на користь ТОВ "Россель" 3 грн. 40 коп. судового збору.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон № 2181) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.
Відповідно до ст. 94 КАС України за рахунок Державного бюджету компенсуються судові втрати.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0007341520/1 від 21.01.08р., так як законодавчо визначено лише можливість його скасування або зміни.
Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково присудив з Державного бюджету на користь ТОВ "Россель" суму судового збору, так як законодавчо не передбачено стягнення з Державного бюджету будь – яких сум судових зборів, натомість дозволяється лише компенсувати суми судових витрат, понесених стороною по справі.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції по суті є правильним, але винесено з порушення норм матеріального та процесуального права, а саме п.4 КАС України (2747-15) , п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст.6 Закону № 2181.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення №0007341520/1 від 21.01.08р. та присудження на користь позивача – судового збору слід змінити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у м. Кіровограді №0007341520/1 від 21.01.08р. Присудити на користь ТОВ "Россель" за рахунок Бержавного бюджету 3 грн. 40 коп. судових витрат. В іншій частині залишити постанову господарського суду від 23.04.2008р. без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 23 квітня 2007 року – в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення №0007341520/1 від 21.01.08р. та присудження на користь позивача – судового збору скасувати.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ у м. Кіровограді №0007341520/1 від 21.01.08р.
Присудити на користь ТОВ "Россель" за рахунок Бержавного бюджету 3 грн. 40 коп. судових витрат. В іншій частині залишити постанову господарського суду від 23.04.2008р. без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанову складено у повному обсязі 30.01.2009 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Туркіна Л.П.
Мірошниченко М.В.
Проценко О.А.