Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Iванківському районі Київської області на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15 червня 2006 року, у справі № 2/5-06/18 за позовом управління Пенсійного фонду України у Iванківському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Райагропостач", про стягнення суми, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2005 року УПФУ в Iванківському районі Київської області звернулось до суду з позовом до ТОВ "Райагропостач", про стягнення заборгованості з операцій купівлі-продажу валюти в сумі 2981802,66 грн.

Постановою господарського суду Київської області від 06.03.2006 року по справі № 2/5-06/18 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Iванківському районі задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Райагропостач" на користь Управління Пенсійного фонду України в Iванківському районі заборгованість в сумі 2981802,66грн.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15 червня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі УПФУ в Iванківському районі Київської області УПФУ в Iванківському районі Київської області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідач зареєстрований як платник збору до Пенсійного фонду України та являється відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) платником страхових внесків.

Згідно ч. 1 ст. 13 Бюджетного кодексу України (2542-14) , бюджет може р1кладатися із загального та спеціального фондів.

Відповідно до п. 10 ст. 12 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" (2505-15) , збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачується при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2005 рік у частині доходів.

Отже, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, є джерелом формування доходної частини Державного бюджету України на 2005 рік.

Згідно ст. 7 Закону України" "Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) , підприємства, розташовані у зоні гарантованого добровільного відселення, звільнені від оподаткування та відповідно і від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. № 1251-XII (1251-12) , зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.

Оскільки пільга встановлена Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) , щодо звільнення від оподаткування була встановлена не для окремого суб'єкта підприємницької діяльності, то, в силу правила, встановленого спеціальним законом, розділ 16 та ст. 67 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" (2505-15) набирають чинності з 01 січня 2006 року.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України (2542-14) , Закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.

За таких обставин суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку, що дійсно збір до Пенсійного фонду України з 01.01.2004 року не належить до системи оподаткування України і не є податковим платежем, проте в даному конкретному випадку пільга встановлена Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (791а-12) поширювалась також і на даний збір, відповідно до ч. 1 ст. 13 Бюджетного кодексу України (2542-14) та п. 10 ст. 12 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" (2505-15) .

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Iванківському районі Київської області відхилити, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.