ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Кіровоградської міської ради на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 березня
2005 року, у справі № 12/385 за позовом приватної фірми
"Петроліум-сервіс" до Кіровоградської міської ради, третя особа -
управління власності та приватизації комунального майна
Кіровоградської міської ради, про визнання недійсним акта
ненормативного характеру, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2004 року приватна фірма "Петроліум-сервіс"
звернулась до суду з позовом до Кіровоградської міської ради про
визнання недійсним рішення №957 від 29 квітня 2004 року в частині
приватизації приміщення по вул. К.Маркса, 29/35, в м. Кіровограді,
яке орендується позивачем та визнання права на викуп вказаного
приміщення орендарем.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11
січня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16 березня 2005 року рішення суду першої інстанції
скасовано, а позов задоволено.
В касаційній скарзі Кіровоградська міська рада просить
скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі
рішення суду першої інстанції, як законне та обгрунтоване,
посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та
процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ПФ
"Петроліум-сервіс" є орендарем індивідуально визначеного майна,
орендодавцем якого є Управління власності міськвиконкому, про що
свідчать договори оренди: від 5 лютого 2001 року та договір оренди
індивідуально визначеного майна.
Згідно ст.777 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вказано, що наймач, який
належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу
строку договору має переважне право перед іншими особами на
укладення договору найму на новий строк, а у разі продажу речі,
переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її
придбання.
Крім того, в ст. 51 Закону України "Про державну програму
приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
вказано, що у разі прийняття рішення про
приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди,
приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо
орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних
коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити
від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш
як 25 % залишкової вартості майна.
Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про
приватизацію у відповідності до законодавства України та пункту 10
статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, в якому вказано, що акти органів та посадових осіб
місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності
Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому
порядку.
Факт поліпшення орендованого майна підтверджується актом
приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та
модернізованих об'єктів від 31 березня 2004 року на суму 902,23
гривень; актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих,
модернізованих об'єктів від 2 квітня 2004 року на суму 850,53
гривень; актом приймання-передачі виконаних підрядних робіт б/н
від 30 квітня 2004 року на суму 4165; актом приймання виконаних
підрядних робіт від 15 квітня 2004 року на суму 1003,2 гривень.
Відповідно до статті 53 Закону України "Про державну програму
приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
у разі, якщо державний орган
приватизації звертається до орендаря з пропозицією приватизувати
орендоване майно, а орендар не погоджується на викуп такого майна,
державний орган приватизації може запропонувати зазначене майно
для продажу на конкурентних засадах.
В даному випадку Орендодавець не пропонував ПФ
"Петроліум-сервіс" приватизувати орендоване майно, а тому не може
бути мови про те, що орендоване приміщення включено до переліку
об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2004
році способом аукціон.
Відповідно до пункту 5 статті 60 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
органи місцевого
самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад
відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння,
користування та розпорядження об'єктами права комунальної
власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть
вирішувати питання щодо їхнього відчуження.
Згідно ст. 48 Закону України "Про державну програму
приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
продаж об'єктів групи А здійснюється
відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
.
Відповідно до пункту 3 статті 7 Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) (2171-12)
включення об'єктів малої приватизації до переліків
об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають
продажу на аукціоні, здійснюється відповідно до місцевої програми
приватизації чи з ініціативи органів приватизації.
Також судом встановлено, що включення частини спірного
приміщення до переліку об'єктів, які підлягали приватизації у 2004
році способом аукціон відбулося з ініціативи органу приватизації -
управління власності та приватизації комунального майна
Кіровоградської міської ради.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про державну програму
приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
", у разі прийняття рішення про
приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди,
приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо
орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних
коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити
від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш
як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу)
вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
За період перебування майна в оренді позивача були здійснені
капітальні поліпшення орендованого майна більше, ніж 25%
залишкової вартості майна.
Перед проведенням капітального ремонту позивач просив надати
дозвіл на проведення реконструкції підсобного приміщення, що
підтверджується листом №5 від 24 лютого 2003 року, але на
клопотання позивача управління власності не відреагувало, що
потягнуло за собою негайне проведення ремонту орендованого
приміщення, так як його стан був в незадовільному стані, протікали
плити перекриття в результаті затоплення, про що свідчить акт
КРЕП-4 від 26 березня 2002 року та акт від 12 травня 2004 року.
Згідно частини 2 статті 777 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вказано, що
наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму,
після спливу строку договору має переважне право перед іншими
особами на укладення договору найму на новий строк, а у разі
продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими
особами на її придбання.
Позивач має переважне право на придбання індивідуально
визначеного майна.
В пункті 2 статті 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вказано, що
основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс
( 435-15 ) (435-15)
, актами цивільного законодавства є також інші закони
України, які приймаються відповідно до Конституції України та
цього, кодексу.
ПФ "Петроліум-сервіс" 17 листопада 2003 року подав лист №34
до управління власності та приватизації комунального майна, згідно
з якою просив надати можливість приватизувати орендоване
приміщення.
Управління власності відповіді на заяву ПФ "Петроліум-сервіс"
не надало, не те що аргументації відмови в приватизації, чим були
порушені норми Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
.
Однак 21 жовтня 2004 року Управлінням власності
міськвиконкому було надруковано інформацію про продаж на аукціоні
спірного приміщення, що підтверджується витягом з газети
Кіровоградська правда №116 від 21 жовтня 2004, який був
призначений на 22 листопада 2004 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної
інстанції при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також
допущені порушення норм процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Кіровоградської міської ради відхилити, а
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16 березня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: