Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Хмельницький постійно-діючий будівельний поїзд №12" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18 квітня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року у справі № 19/39-н за позовом ВАТ "Хмельницький постійно-діючий будівельний поїзд №12" до Хмельницької міської ради, треті особи: управляння земельних ресурсів та земельної реформи та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2005 року ВАТ "Хмельницький постійно-діючий будівельний поїзд №12" звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради, треті особи: управляння земельних ресурсів та земельної реформи та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення вісімнадцятої сесії Хмельницької міської ради №17 від 07 вересня 2004 року.

Свої вимоги обгрунтував тим, що прийнятим радою рішенням порушено вимоги п.5 ст.116, ст.151 Земельного кодексу України (2768-14) , оскільки на частині земельної ділянки (624 м.кв.), наданої суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1., знаходяться споруди, що належать позивачу на праві власності.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 квітня 2005 року, яке залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ВАТ "Хмельницький постійно-діючий будівельний поїзд №12" просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючи на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів №235 від 22.08.1979 року "Про надання дозволу на право проведення проектно-розвідувальних робіт установам, підприємствам, організаціям під різні види будівництва, відведення земельних ділянок на проведення будівництва на закріплених за ними землях" дозволено Хмельницькому постійно діючому будівельному поїзду №12 провести проектно - розвідувальні роботи під будівництво виробничої бази по проектній вул. Річній, площею 1,1 га.

12.11.1981 року рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів №251 "Про надання дозволу на право проведення проектно-розвідувальних робіт установам, підприємствам, організаціям під різні види будівництва, відведення земельних ділянок та проведення будівництва на закріплених за ними землях" Хмельницькому постійно діючому будівельному поїзду №12 дорізано земельну ділянку під будівництво виробничої бази по вул. Річній площею 0,42 га, п.2 даного рішення визначено, що відведення земельних ділянок в натурі проводити по мірі освоєння за прямим призначенням.

Ст.16 Земельного кодексу (2768-14) Української РСР (1970р.), чинного на час прийняття виконавчим комітетом вказаних вище рішень, було передбачено, що надання земельних ділянок в користування здійснюється в порядку відведення.

Статтями 20, 22 Земельного кодексу (2768-14) УРСР (1970р.) передбачалось, що право землекористування посвідчується державними актами на право користування землею. Приступати до використання наданої земельної ділянки до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, що посвідчує право користування землею, забороняється.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Хмельницькому постійно-діючому будівельному поїзду №12 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради народних депутатів в установленому порядку надавались правовстановлюючі документи з визначенням меж земельної ділянки.

15.12.1997 року наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №936 "Про перетворення Хмельницького постійно-діючого будівельного поїзда №12 у відкрите акціонерне товариство" перетворено Хмельницький постійно-діючий будівельний поїзд №12 у відкрите акціонерне товариство "Хмельницький ПДБП-12". Вирішено сформувати статутний фонд ВАТ за рахунок майна, визначеного планом приватизації Хмельницького ПДБП-12, в тому числі з об'єктів нерухомості, зазначених у додатку, який є невід'ємною частиною цього наказу. Відповідно до Переліку нерухомого майна, що передається у власність акціонерному товариству, Регіональне відділення ФДМУ по Хмельницькій області передало Відкритому акціонерному товариству "Хмельницький ПДБП №12", зокрема, бетонні площадки (інвентарний номер 141з) вартістю 220812грн. Згідно реєстраційного посвідчення БТI від 27.11.2001 року №937 вказаний у вищезазначеному документі цілісний майновий комплекс по вул. Заводській, 61/3 зареєстрований на праві приватної власності за ВАТ "Хмельницький ПДБП-12" (а.с.8-9).

Згідно довідки, наданої БТI м.Хмельницького від 23.02.2005р. №374/0115 станом на 23.02.2005 року, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на об'єкти нерухомості, розташовані по вул. Заводській, 61/3 в м. Хмельницькому та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на бетонне покриття, що прилягає до гаражів, належних приватному підприємцю ОСОБА_1, не зареєстровано (а.с.57).

Відповідно до положень ст.120 Земельного кодексу України (2768-14) до набувача будівлі, споруди може переходити і право власності на земельну ділянку у тому випадку, коли відчужувана будівля, споруда розташована на земельній ділянці, що належить на праві власності попередньому власнику, а у випадку, коли будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, переданій у користування, то, у разі їх відчуження, до набувача переходить право користування земельною ділянкою.

Тобто одночасний перехід права на земельну ділянку при набутті права власності на нерухоме майно, що на ній розташоване, можливий лише при наявності договірних умов з власником щодо права власності на землю, та згідно з договором оренди земельної ділянки, а не внаслідок самого лише факту набуття права власності на нерухомість.

Як було зазначено вище, Хмельницький постійно-діючий будівельний поїзд №12 перетворено у відкрите акціонерне товариство згідно наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Хмельницькій області від 15.12.1997р. №936, й, на той час, питання переходу права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду регулювалось ст.30 Земельного кодексу (2768-14) Української РСР (в редакції Закону України №2196-12 (2196-12) від 13.09.1992р.), згідно якої при переході права власності на будівлю чи споруду разом із цими об'єктами переходить і право користування земельною ділянкою, посвідчене державним актом, який видається та реєструється відповідною радою.

Статтями 22, 23 Земельного кодексу (2768-14) УРСР (в редакції Закону України №2196-12 (2196-12)   від 13.03.1992р.) передбачалось, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Такі ж положення містяться і в Земельному кодексі України (2768-14) від 25.10.2001р., зокрема, в ст.ст.125, 126 Кодексу. Так в п.1 ст.126 Земельного кодексу України (2768-14) зазначено, що єдиним документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку і право постійного користування нею, є державний акт.

В матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження права землекористування попереднього власника будівель та споруд, які перейшли до позивача у власність, а тому безпідставні твердження позивача, що до нього перейшло право власності на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про те, що оскільки позивачу, а також попередньому власнику нерухомого майна не надавались правовстановлюючі документи з визначенням меж земельної ділянки, то його позовні вимоги є необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Хмельницький постійно-діючий будівельний поїзд №12" відхилити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 18 квітня 2005 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.