22-а-10289/08 Про визнання нечинними та скасування рішень щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені - 20.01.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Упраління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-1916/08 за адміністративним позовом Ново-Рафалівського споживчого товариства до Упраління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними та визнання рішень не чинними, -

Ново-Рафалівське споживче товариство звернулось в суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі в особі його посадових осіб в якому оскаржує дії останніх по складанню рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 131 від 28.12.2007 р. про застосування штрафу в розмірі 2500,01 грн. та пені в розмірі 650,27 грн., № 28 від 22.01.2008 р. про застосування штрафу в розмірі 14906,09 грн. та пені в розмірі 4615,13 грн., № 120 від 23.04.2008 р. про застосування штрафу в розмірі 14906,09 грн. та пені в розмірі 4615,13 грн., - протиправними та нечинними з моменту їх прийняття.

В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що відповідачу на кінець кожного звітного періоду було відомо, починаючи з 20.04.2004 року по 21.12.2005 року про наявність боргу Нофо-Рафалівського споживчого товариства, проте з даного приводу на протязі двох років до підприємства не застосовувались штрафні санкції, вимоги про сплату недоїмки у випадку наявності боргу страхувальника на кінець звітного періоду зі сплати фінансових санкцій (штрафів) не надходило а тому вважає рішення прийняті відповідачем з порушенням діючого законодавства, а саме з порушенням річного строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарської санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року позов Ново-Рафалівського споживчого товариства задоволено повністю. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі по складанню рішень та по застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відносно Ново-Рафалівського споживчого товариства № 131 від 28 грудня 2007 року, № 28 від 22 січня 2008 року, №120 від 23 квітня 2008 року протиправними та не чинним з моменту їх прийняття.

Вказана постанова мотивована тим, що у відповідності до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлені строки лише для стягнення недоїмки, пені та штрафів, а не для їх застосування. Оскільки строки застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не встановлені, тобто, відсутній закон, що регулює правовідносини щодо строків застосування штрафних санкцій за несплату (несвоєчасну сплату) вказаних страхових внесків, слід виходити із змісту ч. 7 ст. 9 КАС України, згідно якої, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Отже, в даному випадку суд застосував норми статті 250 Господарського кодексу України, якою встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім - випадків, передбачених законом.

Не погодившись з прийнятим рішення Упраління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області подало апеляційну скаргу. Просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року в частині задоволення позовних вимог Ново-Рафалівського споживчого товариства по скасуванню рішень управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені – скасувати.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувані позивачем рішення прийняті правомірно та згідно чинного законодавства України, оскільки відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених в п. 1 ст. 14 цього Закону - календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених п. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Апелянт також зазначає, що адміністративно - господарські санкції та строки їх застосування зазначені в Господарському кодексі України (436-15) помилково використані судом у відносинах, що виникли між суб"єктами системи загальнообов"язкового державного пенсійного страхування.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Інші сторони в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Ново-Рафалівське споживче товариство - згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстроване рішенням Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області 18.08.2004 року, є платником в тому числі страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі-прийнято рішення про застосування до Ново-Рафалівського споживчого товариства фінансових санкцій та нарахуванням пені, а саме: № 131 від 28 грудня 2007 року про застосування штрафу в розмірі 2500,01 грн. та пені в розмірі 650,27 грн., № 28 від 22 січня 2008 року про застосування штрафу в розмірі 14906,09 грн. та пені в розмірі 4615,13 грн., №120 від 23 квітня 2008 року про застосування штрафу в розмірі 14906,09 грн. та пені в розмірі 4615,13 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дані рішення Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі є такими, що прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 18 до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (1058-15) . Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом (1058-15) .

Статтями 14, 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону (1058-15) є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Страхувальник зобов'язаний нархувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Таким чином, законодавець пов"язує господарську діяльність підприємств з їх обов'язком сплачувати страхові внески у відповідності із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)

Згідно статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлені строки лише для стягнення недоїмки, пені та штрафів, а не для їх застосування. Тобто у даному випадку відсутній закон, що регулює правовідносини щодо строків застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо правомірного застосування закону, що регулює подібні правовідносини (аналогію закону). Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував до даних спірних правовідносин норми ст. 250 Господарського суду України, якою передбачені строки накладення адмін істративно-господарських санкцій до суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення, за які по оскаржуваним рішенням до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені, були відомі відповідачу з картки особового рахунку позивача під час їх вчинення, тобто з 20 липня 2004 року та з 20 квітня 2004 року відповідно. Однак, відповідач не застосував у ці періоди фінансові санкції, не прийняв відповідні рішення а тому пропустив встановлений ст. 250 Господарського кодексу України строк для застосуваннятаких санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне та вмотивоване рішення щодо задоволення позовних вимог Ново-Рафалівського споживчого товариства, визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області по складанню рішень та по застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відносно Ново-Рафалівського споживчого товариства № 131 від 28 грудня 2007 року, № 28 від 22 січня 2008 року, №120 від 23 квітня 2008 року протиправними та не чинним з моменту їх прийняття.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Упраління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-1916/08 за адміністративним позовом Ново-Рафалівського споживчого товариства до Упраління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними та визнання рішень не чинними залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2008 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.