Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року

у справі № 7/98а

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступник - Державна податкова інспекція у місті Сніжному Донецької області)

про скасування рішення, -

У квітні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Торезької ОДПІ про визнання протиправним рішення про застосовування фінансових санкцій № 6-23-211-1/2337813409 від 28 лютого 2005 року.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати рішення Торезької ОДПІ про застосовування фінансових санкцій № 6-23-211-1/2337813409 від 28 лютого 2005 року.

Крім того, під час розгляду справи Торезьку ОДПІ було замінено на її правонаступника ДПІ у м. Сніжному Донецької області.

Постановою господарського суду Донецької області від 18 липня 2006 року позов задоволено.

Скасовано рішення № 6-23-211-1/2337813409 від 28лютого 2005 року про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 3 400, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3, 40 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року постанову господарського суду Донецької області від 18 липня 2006 року скасовано.

В позові відмовлено.

В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року та залишити в силі постанову господарського суду Донецької області від 18 липня 2006 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Торезька ОДПІ провела перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої було складено акт № 05240047/23/2 від 18 лютого 2005 року.

Перевіркою була встановлена реалізація однієї пляшки горілки "Вдала Пшенична" по ціні 9, 90 грн. та однієї пачки цигарок "Отаман" за ціною 1, 10 грн. без ліцензії в порушення вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Крім того, перевіркою було встановлено проведення розрахункової операції на суму 11, 00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій в порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

28 лютого 2005 року Торезька ОДПІ на підставі акту перевірки прийняла рішення про застосування фінансових санкцій № 6-23-211-1/2337813409, яким згідно з абзацом п'ятим ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 700, 00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та в розмірі 1 700, 00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

28 лютого 2005 року Торезька ОДПІ на підставі акту перевірки також прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000412343/0, яким відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Щербаковій Л.О. визначено суму податкового зобов'язання в сумі 55, 00 грн., у тому числі 55, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не довів факт покупки горілчаних та тютюнових виробів у позивача.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами підтверджується матеріалами справи, зокрема актом перевірки, а тому застосування штрафних санкцій спірним рішенням є правомірним.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абзацом п'ятим ч. 2 ст. 17 вищезазначеного Закону у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3 400, 00 грн., оскільки вірно виходив з доведеності факту реалізації однієї пляшки горілки "Вдала Пшенична" по ціні 9, 90 грн. та однієї пачки цигарок "Отаман" за ціною 1, 10 грн. без ліцензії з урахуванням того, що цей факт був встановлений перевіркою, яка проводилась в присутності продавця ОСОБА_2, та зафіксований в акті перевірки № 05240047/23/2 від 18 лютого 2005 року, від підписання якого продавець ОСОБА_2 відмовилась, про що складено акт від 18 лютого 2005 року, підтверджується актом опису алкогольних напоїв, що знаходяться на реалізації, від 18 лютого 2005 року та поясненням громадянинаОСОБА_3, яким були придбані ці товари.

При цьому суд апеляційної інстанції правомірно врахував постанову господарського суду Донецької області від 25 січня 2006 року у справі № 37/14, якою було стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України заборгованість по фінансовим (штрафним) санкціям на загальну суму 3 455, 00 грн., які були застосовані спірним рішенням про застосування фінансових санкцій № 6-23-211-1/2337813409 від 28 лютого 2005 року в розмірі 3 400, 00 грн. та податковим повідомленням - рішенням Торезької ОДПІ № 0000412343/0 від 28 лютого 2005 року в розмірі 55, 00 грн.

Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 18 квітня 2005 року, яка набрала законної сили, з урахуванням того, що відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а в постанові Сніжнянського міського суду Донецької області від 18 квітня 2005 року зроблено висновок про неможливість встановлення факту придбання підакцизних товарів в крамниці ОСОБА_1, тобто ця постанова не є обов'язковою при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.