ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29 листопада 2007 року м. Київ
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
 
     Головуючого - судді Бутенка В. I.,
 
     Суддів : Лиски Т. О.,
 
     Панченка О. I.,
 
     Сороки М. О.,
 
     Штульмана I. В.,
 
     розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну
справу за скаргою ОСОБА_1  на  бездіяльність  прокурора  Донецької
області, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Ворошиловського
районного суду м. Донецька від  18  травня  2004  року  та  ухвалу
Апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2004 року, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     У квітні  2004  року  ОСОБА_1  звернувся  до  Ворошиловського
районного суду м. Донецька із скаргою на  бездіяльність  прокурора
Донецької області, посилаючись на те, що  02.02.04  він  подав  до
прокуратури   Донецької   області   заяву   про   притягнення   до
кримінальної відповідальності слідчого  ОСОБА_2.  Однак,  01.03.04
він отримав відповідь у формі листа,  яка  не  відповідає  вимогам
ст.. 97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        . Вважає, що порушені його права на
оскарження  процесуального  документа,  тому  просив   зобов'язати
прокуратуру  за  результатами   розгляду   його   заяви   прийняти
відповідне рішення про порушення кримінальної справи або відмову у
порушені кримінальної справи.
 
     Рішенням Ворошиловського районного суду м.  Донецька  від  18
травня 2004 року, залишеним без  змін  ухвалою  Апеляційного  суду
Донецької області від 16 вересня 2004 року, у  задоволенні  скарги
відмовлено.
 
     Не  погоджуючись  з  вказаними  судовими  рішеннями,  ОСОБА_1
звернувся з касаційною скаргою до Верховного  Суду  України,  який
передав її в порядку, визначеному п. 10 Прикінцевих та  перехідних
положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        
для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
 
     В касаційній скарзі на рішення Ворошиловського районного суду
м. Донецька від 18 травня 2004 року та  ухвалу  Апеляційного  суду
Донецької області від 16 вересня 2004 року ОСОБА_1 ставить питання
про  скасування  судових   рішень   в   зв'язку   з   неправильним
застосуванням  норм  матеріального  і  процесуального   права   та
ухвалення нового рішення задоволення скарги.
 
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Справа розглянута судами першої та апеляційної  інстанцій  до
набрання чинності Кодексом адміністративного  судочинства  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , а тому суд касаційної інстанції перевіряє  додержання
норм матеріального  і  процесуального  права,  що  діяли  під  час
розгляду справи.
 
     Відмовляючи у задоволенні скарги, суди першої та  апеляційної
інстанцій виходили  з  того,  що  заява  ОСОБА_1  була  розглянута
прокуратурою Донецької області у встановлені законом  строки  і  у
встановленому законом порядку йому надано відповідь.
 
     З такими висновками судів погодитися  не  можна  з  наступних
підстав.
 
     Згідно з ч.2 ст.97 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  при  отриманні
заяви  або  повідомлення  про  злочин  прокурор,  слідчий,   орган
дізнання  або  суддя  зобов'язані  не  пізніше  триденного  строку
прийняти одне із рішень: порушити кримінальну справу, відмовити  в
порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за
належністю.
 
     Таким чином, розглядаючи заяву ОСОБА_1, прокуратура Донецької
області повинна була  перевірити  ті  повідомлення  заявника,  які
випливали зі змісту заяви та прийняти одне з рішень,  передбачених
ст.97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  а  не  дати  відповідь  у  вигляді
листа, чим порушила право заявника на оскарження.
 
     Відповідно до ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної
інстанції має право  скасувати  судові  рішення  судів  першої  та
апеляційної інстанцій та ухвалити  нове  рішення,  якщо  обставини
справи  встановлені  повно  і  правильно,  але  суди   першої   та
апеляційної   інстанцій   порушили    норми    матеріального    чи
процесуального  права,  що  призвело  до   ухвалення   незаконного
судового рішення.
 
     Приймаючи до уваги  те,  що  фактичні  обставини  встановлено
судовими  інстанціями  повно  та  правильно,   проте   неправильно
застосовано норми матеріального права, ухвалені  у  справі  судові
рішення підлягають  скасуванню,  а  колегія  суддів  ухвалює  нове
рішення про задоволення скарги.
 
     Керуючись  ст.ст.   222,   223,   229,   230,   232   Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів,-
 
                      П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
 
     Рішення Ворошиловського районного суду  м.  Донецька  від  18
травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від
16 вересня 2004 року скасувати.
 
     Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
 
     Визнати   бездіяльність   прокуратури    Донецької    області
протиправною. Зобов'язати прокуратуру Донецької області розглянути
заяву ОСОБА_1 від 02.02.04 і  за  результатами  розгляду  прийняти
відповідне рішення, передбачене ст. 97 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Постанова оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Судді: В. I. Бутенко
 
     Т. О. Лиска
 
     О. I. Панченко
 
     М. О. Сорока
 
     I. В. Штульман