Суддя 1 інстанції – Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Бадахової Т.П.

Василенко Л.А.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року (арк. справи 148-154) частково задоволено позов Дочірнього підприємства Фірма "Дебекс Україна з мотивів протиправності їх пред’явлення, внаслідок чого:

- визнана недійсною картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030015/2008/000012 від 26 травня 2008 року;

- зобов'язано другого відповідача повернути надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 3577,47 грн. з Державного бюджету України на розрахункові реквізити позивача.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі перший відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю (арк. справи 158-162).

Позивач в своїх запереченнях та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідно до частин частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

30 травня 2008 року позивачем надана відповідачу - Східній митниці для митного оформлення вантажна митна декларація № 700030015/8/001003 на вантаж - дерев'яні фасовані профілі з лаковим або фарбовим покриттям, що використовуються для виготовлення рамок для фотографій, репродукцій, дипломів, країна виробника Італія, в кількості 2500 м.п., вага брутто 950 кг., вага нетто 930 кг. вартістю від 0,68 Євро до 1,32 Євро за 1 м.п., загальною вартістю 2315 Євро(арк. справи 14-16). Разом із зазначеною ВМД позивачем також було надано декларацію митної вартості(арк. справи 91). Митному органу позивач надав також копію контракту № 6 від 31.03.2008 року (арк. справи 8-9), специфікацію № 1 до контракту № 6 від 31.03.3008 (арк.. справи 10), рахунок - фактуру № 480331 від 30.04.2008 (арк. справи 11), пакувальний лист № 380322 від 30.04.2008 (арк. справи 12).

На підтвердження транспортних витрат було надано договір на транспортно - експедиційне обслуговування № 29/04/08, укладений між Дочірнім підприємством фірмою "Дебекс Україна" та СПД Щербак Д.В. 29 квітня 2008 року, специфікацію до договору № 29/04/08 від 29.04.08, рахунок № 2 від 29.04.08 на транспортні витрати, калькуляцію транспортних витрат № 29/04 від 29.04.08. (арк. справи 17-23).

Відповідальним працівником митниці була вчинена у графі 3 Декларації митної вартості відмітка про надання необхідних документів. Факт надання документів та їх перелік зазначений на звороті декларації митної вартості (арк. справи 91).

23 травня 2008 року відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товару до ВМД № 700030015/8/001003 за методом № 6, де Східною митницею було визначено вартість товару 36375 грн. (арк. справи 24).

26 травня 2008 року відповідач видав картку відмови в прийняті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700030015/2008/000012 на вантаж - дерев'яні фасовані профілі з лаковим або фарбованим покриттям, що використовуються для виготовлення рамок для фотографій, репродукцій, дипломів, заявлений до оформлення за вантажною митною декларацією від 13.05.2008 № 700030015/8/001003 (арк. справи 7).

Не можливість прийняття митної декларації визначена з посиланням на статті 81, 86, 90, 260, 262, 264, 265 Митного Кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року №574 (574-97-п) , Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року 3574, Постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 (339-2008-п) . Жодної конкретної причини відмови не наведено.

У спірній картці відмови відповідачем зазначено, що необхідно подати нову вантажну митну декларацію згідно вимог рішення про визначення митної вартості товарів відділу контролю митної вартості Східної митниці від 23 травня 2008року. Виходячи із зазначеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно здійснив оцінку спірних відносин виходячи із оцінки правомірності визначення сторонами митної вартості.

Проблемою даного спору є правильність визначення позивачем митної вартості (графа 45 ВМД), та наявність або відсутність неправомірності дій посадових осіб митниці, а також наявність підстав для визнання картки відмови недійсною.

Колегія суддів зазначає, що вантажна митна декларація (далі - ВМД) – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Таке значення наведене в пункті першому Положення про вантажну митну декларацію яке затверджене відповідно до статей 81, 86 Митного кодексу України, Кабінетом Міністрів України від 9 червня 1997 року №574 (574-97-п) .

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (1766-2006-п) , який затверджений відповідно до статей 262 і 264 Митного кодексу України (надалі Порядок).

Пунктом 2 даного Порядку (1766-2006-п) передбачене визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчинюються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України (92-15) та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 11 Порядку (1766-2006-п) передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі "для відміток митниці" декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і призві ще та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "для відміток митного органу".

Колегія суддів зазначає що зазначені правила за явлення митної вартості товарів, передбачені щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до пункту 5 Порядку (1766-2006-п) .

Графою 3 декларації митної вартості посадовою особою митного органу зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості необхідне подання додаткових документів: З матеріалів справи вбачається, що у митній декларації № 700030015/8/001003 від 13 травня 2008р. (арк. справи 91) відповідачем у розділі "Для відміток митного органу" зазначена необхідність надання додаткових документів, а саме:статутні документи, договір на здійснення транспортно-експедиційних послуг; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг; довідку про вартість у країни експорту товарів, що є ідентичними або подібними оцінюваним товарам; калькуляцію фірми виробника товару; каталоги; специфікації, прайс-листи (прейскуранти) фірми виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару), про що свідчить запис в декларації митної вартості.

Як правильно зазначив суд першої інстанції зазначений вище перелік документів, може витребуватися відповідачем, згідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 (1766-2006-п) , для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою.

Як встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, та підтверджено під час апеляційного перегляду митний орган не повідомив декларанта про підстави, якими вважає покупця і продавця пов'язаними між собою, та не надав йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, а одразу витребував зазначені документи.

Відповідачем не надано суду доказів щодо неможливості застосування перших п'яти методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Крім того, суд зазначає, що декларантом (позивачем) додатково надано до митного органу всі витребувані документи окрім довідки про вартість у країні експортері.

Колегія суддів вважає, що оскільки посадовою особою митниці не були наведені вимоги до довідки, а саме не зазначено, яку інформацію вона повинна у собі утримувати, та не визначений суб’єкт надання даної інформації колегія суддів вважає, що вимоги митного органу декларантом позивача були виконані повністю.

Враховуючи зазначене надання повної інформації декларантом спростовує прийняття картки відмови митним органом.

Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації затверджений наказом Державної митної служби від 20 квітня 2005 року №314 (z0439-05) ( Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 квітня 2005 року за №439/10719 (z0439-05) ), (надалі Порядок здійснення митного контролю).

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків щодо таких обставин не виникає спору.

Засобом реалізації владних повноважень митницею є прийняття картки відмови, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України (пункт 6.6 Порядку здійснення митного контролю (z0439-05) ).

Колегія суддів зазначає, що недійсність картки обумовлена недоведеністю підстав її складання.

Колегія суддів зазначає, що митниця як орган владних повноважень не довела правомірність прийняття картки відмови у митному оформлені, погоджує висновки суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття картки відмови у митному оформлені.

Правові наслідки для позивача створило саме рішення митного органу прийняте у формі картки відмови.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2008 року у справі № 2-а-16579/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2008 року у справі № 2-а-16579/08 – залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 20 січня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.