ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27 листопада 2007 року м. Київ
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
     суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є.,  Гордійчук  М.П.,  Леонтович
К.Г.,
 
     Чалого С.Я.,
 
     розглянувши у  попередньому  розгляді  справу  за  касаційною
скаргою ОСОБА_1 на постанову  Бердичівського  міськрайонного  суду
Житомирської області від 17 липня 2006 року та ухвалу апеляційного
суду Житомирської  області  від  16  серпня  2006  року  у  справі
№22ас/3187 за позовом  ОСОБА_1  до  УМВС  України  в  Житомирській
області про відновлення конституційного права на належне  пенсійне
забезпечення та перерахунок розміру пенсії, -
 
                      в с т а н о в и л а :
 
     В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до  УМВС
України в Житомирській області, в якому просив:
 
     - відновити  конституційне  право  на  рівноправ'я   у   його
пенсійному забезпеченні;
 
     - зобов'язати  відповідача   перерахувати   суму   пенсії   з
урахуванням  щомісячної   100%   надбавки,   встановленої   Указом
Президента  України   від   23.02.2002р.   №173   "Про   посилення
соціального  захисту  військовослужбовців  та  осіб   рядового   і
начальницького складу органів  внутрішніх  справ"  ( 173/2002 ) (173/2002)
          з
01.03.2003р.  по  31.12.2005р.;  55%   надбавки   за   безперервну
військову службу у Збройних  Силах  України,  встановленої  Указом
Президента України від 05.05.2003р.  №389/2003  ( 389/2003 ) (389/2003)
          "Про
надбавки військовослужбовцям Збройних  Сил  України,  Міністерства
внутрішніх справ  України,  Адміністрації  Державної  прикордонної
служби  України  та  Управління  державної  охорони   України   за
безперервну службу" з 01.06.2003р. по 31.12.2005р.; 33,33%  премії
передбаченої Постановою КМУ від  22.05.2000р.  №829  "Про  грошове
забезпечення військовослужбовців" ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
         з 01.05.2001р. по
31.12.2005р.
 
     Постановою Бердичівського  міськрайонного  суду  Житомирської
області від  17  липня  2006  року,  залишеною  без  змін  ухвалою
апеляційного суду Житомирської області від 16  серпня  2006  року,
позовні вимоги залишене без задоволення.
 
     Не погоджуючись з  ухваленими  по  справі  рішеннями  ОСОБА_1
звернувся до Вищого адміністративного суду  України  з  касаційною
скаргою,  в  якій  просить  скасувати  рішення  судів   першої   і
апеляційної інстанцій та ухвалити  нове  рішення  про  задоволення
позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального
права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як встановлено судами попередніх інстанцій,  11  червня  1997
року ОСОБА_1 звільнений зі служби в органах  внутрішніх  справ  та
йому  призначена  пенсія  відповідно  до  діючого   на   той   час
законодавства.
 
     Відповідно до п. 2 "Прикінцевих  положень"  ЗУ  Про  внесення
змін до  статті  43  Закону  України  "Про  пенсійне  забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
          №1769,  особи,
яким раніше призначено пенсії відповідно до  Закону  України  "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб  начальницького  і
рядового складу органів внутрішніх справ  та  деяких  інших  осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
        , мають  право  на  перерахунок  пенсій  з  урахуванням
положень Закону №1769 ( 1769-15 ) (1769-15)
         .
 
     Згідно з ч. 3 ст.43 Закону № 2262-XI1 ( 2262-12 ) (2262-12)
         (в редакції
Закону № 1769 ( 1769-15 ) (1769-15)
         від 15 червня 2004 року)  пенсії  особам
офіцерського складу, прапорщикам і  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби  за  контрактом,  особам,
які мають право на пенсію за  цим  Законом,  та  членам  їх  сімей
обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною
посадою  перед  звільненням,  враховуючи  відповідні   оклади   за
посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну  надбавку  за
вислугу    років,    щомісячні    додаткові     види     грошового
забезпечення(надбавки, доплати, підвищення) та премії в  розмірах,
установлених законодавством.
 
     Перелік щомісячних додаткових  видів  грошового  забезпечення
встановлено постановою Кабміну від б квітня 1998 року № 452,  який
не  є  вичерпним,  оскільки  іншими  нормативно-правовими   актами
запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення,  які  є
також щомісячними додатковими видами грошового  забезпечення.  Усі
вони мають зараховуватися при нарахуванні пенсії лише тим  особам,
які отримували їх під час проходження служби і звільнені після  їх
запровадження.
 
     Надбавки, про включення яких при перерахунку  розміру  пенсії
просить позивач, запроваджені після звільнення його зі служби, які
він не одержував.
 
     Оскільки Закон України № 1769  ( 1769-15 ) (1769-15)
          ,  котрий  набрав
чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили в часі,  позов
не відповідає вимогам Закону.
 
     Отже, суди попередніх інстанцій дійшли до  вірного  висновку,
що вимоги щодо перерахування пенсії  з  врахуванням  запроваджених
після  звільнення  зі  служби  нових  додаткових  видів  грошового
забезпечення та премій за минулий період часу до 1 січня 2005 року
задоволенню не підлягають.
 
     Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд  касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає  рішення  без  змін,
якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
 
     Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної
інстанції залишає  касаційну  скаргу  без  задоволення,  а  судові
рішення - без змін, якщо визнає, що  суди  першої  та  апеляційної
інстанції   не   допустили   порушень   норм    матеріального    і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчиненні
процесуальних дій.
 
     Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги  не  дають
підстав для висновку  про  неправильне  застосування  судами  норм
матеріального чи процесуального  права,  яке  призвело  або  могло
призвести до неправильного вирішення справи.
 
     З  урахуванням  викладеного,  судами  першої  і   апеляційної
інстанцій винесено законні і обгрунтовані рішення, постановлені  з
дотриманням норм матеріального та процесуального права  і  підстав
для їх скасування не вбачається.
 
     Керуючись   ст.ст.220,   220-1,   223,   224,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія  суддів
Вищого адміністративного суду України, -
 
                        у х в а л и л а :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
 
     Постанову  Бердичівського  міськрайонного  суду  Житомирської
області від  17  липня  2006  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Житомирської області від 16 серпня 2006 року - залишити без змін.
 
     Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
 
     Судді: