ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                             №К-4128/06
 
                               УХВАЛА
 
                           IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     13 листопада 2007 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
 
     Головуючого судді: Костенка М. I.
 
     суддів: Бившевої Л.I., Маринчак Н.Є., Степашка О.I., Пилипчук
Н.Г.
 
     розглянувши   у   попередньому   розгляді   в   місті   Києві
адміністративну   справу   за   позовом   Міського    комунального
підприємства  "Херсонтеплокомуненерго"  до  Державної   податкової
інспекції у  м.  Херсоні  про  зобов'язання  зарахувати  помилково
сплаченої  суми  в  розмірі  135  030,00  грн.  в  рахунок  сплати
податкового боргу з податку  на  додану  вартість,  за  касаційною
скаргою Державної податкової інспекції у  м.  Херсоні  на  Рішення
господарського суду Херсонської області від 23.09.2005р. та Ухвалу
Запорізького апеляційного господарського суду від  07.12.2005р.  у
справі №7/253-ПН-05, -
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
     У   липні   2005   року   міське   комунальне    підприємство
"Херсонтеплокомуненерго"   звернулося   до   господарського   суду
Херсонської області  з  позовом  про  зобов'язання  в  зарахуванні
помилково сплаченої суми в  розмірі  135  030,00  грн.  в  рахунок
сплати податкового боргу з податку на додану вартість.
 
     Рішенням  господарського   суду   Херсонської   області   від
23.09.2005р., залишеним без змін Ухвалою Запорізького апеляційного
господарського суду від 07.12.2005р. у справі  №7/253-ПН-05  позов
було задоволено та зобов'язано ДПI у м.  Херсоні  зайво  сплачений
МКП "Херсонтеплокомуненерго" податок на прибуток у сумі 135 030,00
грн. зарахувати в рахунок податкового боргу з  податку  на  додану
вартість.
 
     Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим,
що факт наявності у позивача переплати податку на прибуток у  сумі
135,03 тис. грн. встановлено матеріалами справи №7/295. Відповідно
до  ст.   73   Кодексу   адміністративного   судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
         не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть
участь  ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено   ці
обставини.  Також  суди  вказують  на  безпідставність  твердження
відповідача,  що  строк  позовної  давності  встановлений  Законом
України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків
перед бюджетами та державними  цільовими  фондами"  №2181-III  від
21.12.2000р. ( 2181-14 ) (2181-14)
         позивачем пропущений.
 
     Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ДПI  у  м.  Херсоні
звернулася  із  касаційною  скаргою,  в   якій   просить   Рішення
господарського суду Херсонської області від 23.09.2005р. та Ухвалу
Запорізького апеляційного господарського суду від  07.12.2005р.  у
справі №7/253-ПН-05 скасувати та у задоволенні позову відмовити.
 
     В обгрунтування касаційних вимог  відповідач  посилається  на
те, що рішення судами прийняті із  порушенням  норм  матеріального
права. Зокрема, податковий орган вказує,  що  для  повернення  135
030,00 грн., які позивач вважає надмірно сплаченими,  минув  строк
позовної давності - 1 095 днів, встановлених пп.  15.3.1  п.  15.3
ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
     Перевіривши    правильність    застосування    судами    норм
матеріального та процесуального права,  правової  оцінки  обставин
справи, колегія суддів, приходить до висновку, що касаційні вимоги
відповідача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
 
     У  квітні  2004р.  позивачем  було   встановлено,   що   дані
декларацій  з  податку  на  прибуток  1999-2000р.р.  щодо  доходів
підприємства відрізняються  від  даних  про  доходи  підприємства,
відображені у звіті про фінансові результати Ф№2, у зв'язку з  чим
позивачем  було  прийнято  рішення  про  проведення   аудиторської
перевірки.  За  даними  перевірки   (висновок   від   24.05.2004р.
№36/04-А) було виявлено завищення сум валових  доходів  для  цілей
оподаткування у 1999-2000рр. на загальну суму 3 562,4 тис. грн. та
завищення податку на прибуток всього  на  1  068,68  тис.  грн.  У
зв'язку із виявленням помилок, позивач подав до ДПI у  м.  Херсоні
декларацію  з  податку  на  прибуток  за   2000р.   з   уточнюючим
розрахунком  і  звернувся  із  заявою  про  зарахування  помилково
сплаченої суми з податку на прибуток - 488 513,20 грн.  в  рахунок
недоїмки з земельного податку, транспортного податку та податку на
додану вартість.
 
     Відповідно  до  п.5.1  ст.  5  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          якщо   у   майбутніх
податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки  у
показниках раніше поданої  податкової  декларації,  такий  платник
податків має право надати уточнюючий розрахунок.
 
     У зарахуванні надмірно сплаченого податку податковим  органом
було  відмовлено,  податковий  орган   посилався   на   пропущення
позивачем строку давності, встановленого пп. 15.3.1  п.15.3  ст.15
Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників
податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими   фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
     Рішенням господарського суду  Херсонської  області  у  справі
№7/295, залишеним без змін Запорізьким  апеляційним  господарським
судом, за позовом МКП "Херсонтеплокомуненерго" до ДПI у м. Херсоні
відповідача зобов'язано зарахувати позивачу суми зайво  сплаченого
податку на прибуток у сумі 488 513,26 грн. в  рахунок  податкового
боргу з податку  на  додану  вартість.  В  Постанові  Запорізького
апеляційного господарського  суду  у  справі  №7/295  вказано,  що
станом на 08.06.2004р. сума надмірно сплаченого позивачем  податку
складає 623,53 тис. грн., в той час, як  позов  було  заявлено  на
суму 488,5 тис. грн. Різниця вказаних сум - 135 030,00  грн.  -  є
предметом розгляду справи №7/253-ПН-05. Судами  у  справі  №№7/295
також було встановлено, що твердження відповідача щодо  пропущення
строків давності щодо подання декларації з  уточнюючими  даними  є
необгрунтованим, оскільки, строк у 1095 днів для подання позивачем
заяви про зарахування надміру сплаченої суми податку  на  прибуток
не минув, надлишкові кошти сплачені позивачем у серпні 2001р.
 
     Таким чином, суди у справі №7/295 дійшли висновку про те,  що
уточнюючий розрахунок податковим органом було не прийнято до уваги
безпідставно,  оскільки,  позивачем  не   було   пропущено   строк
давності.
 
     Відповідно до ст. 73  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , обставини,  встановлені  судовим  рішенням  в
адміністративній, цивільній або господарській справі,  що  набрало
законної сили, не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких
беруть участь ті самі особи або особа, щодо  якої  встановлено  ці
обставини.
 
     Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення
суду першої та апеляційної інстанції про  зобов'язання  ДПI  у  м.
Херсоні зарахувати зайво  сплачений  МКП  "Херсонтеплокомуненерго"
податок на прибуток у сумі 135 030,00 грн. в  рахунок  податкового
боргу з податку на додану вартість прийняті з повним і  правильним
встановленням обставин справи  та  правильним  застосуванням  норм
матеріального  та  процесуального  права.   Отже,   підстави   для
скасування Рішення господарського  суду  Херсонської  області  від
23.09.2005р. та Ухвали  Запорізького  апеляційного  господарського
суду від 07.12.2005р. у справі №7/253-ПН-05 відсутні.
 
     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1,  223,  224,
230,  231,  232  Кодексу  адміністративного  судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , судова колегія, -
 
                            УХВАЛИЛА:
 
     1. Касаційну  скаргу  Державної  податкової  інспекції  у  м.
Херсоні залишити без задоволення.
 
     2.  Рішення  господарського  суду  Херсонської  області   від
23.09.2005р. та Ухвалу  Запорізького  апеляційного  господарського
суду від 07.12.2005р. у справі №7/253-ПН-05 залишити без змін.
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк  та  у  порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий суддя: М.I. Костенко
 
     судді: Л.I. Бившева
 
     Н.Є. Маринчак
 
     О.I. Степашко
 
     Н.Г Пилипчук
 
     Головуючий суддя: підпис  М.I. Костенко
 
     судді: підпис Л.I. Бившева
 
     підпис Н.Є. Маринчак
 
     підпис О.I. Степашко
 
     підпис Н.Г Пилипчук
 
     З оригіналом вірно відповідальний секретар В.Л. Хрущ