ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
"13" листопада 2007 року Справа № 14/43-635
к/с № К-28008/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Рибченка А.О.
Карася О.В.
Федорова М.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
10.07.2006 року
у справі № 14/43-635
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення
про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулося до суду
з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення
№ 0000002541702/2/81819 та рішення про застосування штрафних
(фінансових) санкцій № 0004322303/2/81818 від 24.11.2005 року.
Постановою Господарського суду Тернопільської області від
05.04.2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського
апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року, заявлений
позов частково задоволено: скасовано податкове
повідомлення-рішення № 0000002541702/2/81819 від 24.11.2005 року,
яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем
"податок з доходів фізичних осіб" у розмірі 24955,06 грн., та
рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №
0004322303/2/81818 від 24.11.2005 року, яким застосовано до
позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення ч. 1 ст. 5
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
в розмірі 59577,98 грн.
Не погоджуючись із судовими рішеннями апеляційного суду,
Тернопільська ОДПI подала касаційну скаргу, в якій просить його
скасувати, мотивуючи неправильним застосуванням судом норм
матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що
позивач, будучи платником єдиного податку та здійснюючи діяльність
з організації дозвілля (дитячі розважальні автомати), відповідно
до п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
не є платником наступних видів податків
і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість,
податку на доходи фізичних осіб, плати за патенти згідно із
Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Судова колегія погоджується з висновками апеляційного суду,
що діяльність, яка ведеться позивачем з використанням дитячого
розважального автомату "Кран-машина", не є гральним бізнесом в
розумінні Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Так, позивач має торгові автомати для торгівлі іграшками з
елементами гри, за допомогою якого проводиться продаж м'якої
іграшки з застосуванням спецефектів та електронного обладнання.
Основною відмінністю даного автомата від зовнішньо подібних
гральних автоматів є відсутність поняття виграшу - грошового або
майнового. Позивачем розміщені на гральному автоматі відомості про
дії, які необхідно робити покупцю для отримання товару і про всі
істотні умови, притаманні договору купівлі-продажу (предмет
договору, ціна, порядок розрахунків).
Згідно Держстандарту "Автомати гральні. Загальні технічні
умови" в гральних автоматах передбачаються такі умови як "призова
гра", "ставка", автомати повинні видавати інформацію про початок
та закінчення гри, а також про надання призової гри, що відсутнє в
автоматі, який використовується позивачем.
Твердження податкової інспекції, що автомат, який
використовується позивачем, не може вважатися автоматом з продажу
товарів відповідно до Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, не є такими, що обгрунтовують
правомірність здійснених податковою інспекцією донарахувань,
оскільки такі твердження є лише підставою для вирішення питання
про невідповідність цього пристрою вимогам ст.ст. 2, 12 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
а не визнання такого автомата гральним.
Отже, колегія суддів вважає, що порушень судом апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні
цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана
вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а
оскаржуване судове рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224,
230, 231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, Вищий адміністративний суд
України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
10.07.2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
В. секретар В.Б. Ликова