Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.I.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Каліушко Ф.А.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 13.11.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу СПД ФО - ОСОБА_1на рішення господарського суду Харківського суду від 10.05.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2005

у справі № А-13/49-05

за позовом СПД ФО - ОСОБА_1

до ДПI у Київському районі м. Харкова

про визнання недійсним акту про відмову у переході на спрощену систему оподаткування на 2005рік та про зобов'язання відповідача видати свідоцтво про сплату єдиного податку на 2005 рік

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним акту (лист - рішення) ДПI у Київському районі м. Харкова від 11.02.2005 р. № 930/А/17-122 про відмову у переході СПД-ФО ОСОБА_1 на спрощену систему оподаткування на 2005 р. та про зобов'язання відповідача видати свідоцтво про сплату єдиного податку на 2005.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2005, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 у справі № А-13/49-05 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким зобов'язати ДПI у Київському районі м. Харкова видати Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2005 рік, а також стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Київської районної ради 19.04.01 р. та поставлений на податковий облік у ДПI Київського району з 17.05.01 р.

З моменту реєстрації, тобто з 2001 року, він обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. В 4 кварталі 2004 він перейшов на загальну систему оподаткування і направив відповідачу декларацію від 09.02.05 про доходи за 2004 рік, які були визначені в розмірі 925 635,15 грн.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що для переходу на спрощену систему оподаткування суб'єктом підприємницької діяльності була направлена заява від 15.12.04 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2005 рік.

У відповіді від 11.02.05 заявнику було відмовлено в переході на спрощену систему оподаткування на 2005 рік з посиланням на те, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2004 р. перевищив 500,0 тис грн.

06.04.2005 р. позивач повторно подав заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2005 рік. у графі 7, якої була вказана сума виручки, яка не співпадала із даними зазначеними у декларації за 2004р., у зв'язку з чим заява була залишена без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку затвердженого Наказом ДПА України № 599 від 29.10.99 (z0752-99) , підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви. Також передбачено, що орган ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивачем до відповідача була направлена 15.12.04, а відповідь з відмовою датована 11.02.05 (відповідь підписана заступником начальника ДПI Київського району м. Харкова без визначення прізвища цієї посадової особи), тобто з порушенням 10-денного строку. Проте ні в Указі Президента України, ні в Порядку не передбачені наслідки в разі порушення органом ДПС терміну направлення відповіді

З матеріалів справи не вбачається, що посадова особа, яка підписала відповідь, порушила строк розгляду заяви.

З огляду на те, що позивач, з урахуванням даних про виручку від реалізації товарів за 2004 р., не підпадає під дію Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) , господарські суди, на думку судової колегії Вищого адміністративного суду України, правомірно та обгрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга СПД ФО - ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківського суду від 10.05.2005 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 у справі №А-13/49-05 - залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу СПД ФО - ОСОБА_1. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківського суду від 10.05.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2005 у справі №А-13/49-05 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .