ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.А.,
Леонтович К.Г.,
при секретарі Кулеша А.О.,
за участю представника позивача Шевцова Ю.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою
Харківської митниці на постанову господарського суду Харківської
області від 21 березня 2006 року та ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 14 червня 2006 року у справі
за позовом Приватної фірми "Апія" до Харківської митниці про
визнання податкових повідомлень такими, що не відповідають діючому
законодавству, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2006 року Приватна фірма (надалі - ПФ) "Апія"
звернулася до суду з позовом до Харківської митниці про визнання
податкових повідомлень №23, 26, 27 від 28 жовтня 2005 року такими,
що не відповідають діючому законодавству.
Позов мотивований тим, що відповідачем в порушення вимог
чинного законодавства України прийняті оскаржувані повідомлення.
Постановою господарського суду Харківської області від 21
березня 2006 позов задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14
червня 2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної
інстанцій по справі відповідач звернувся з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі Харківська митниця просить
скасувати зазначені судові рішення та постановити нове рішення про
відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення
судами норм матеріального і процесуального права.
У запереченнях на касаційну скаргу ПФ "Апія" просить залишити
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, як
такі, що прийняті з дотриманням норм чинного законодавства
України.
Згідно ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за
матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність
підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з'ясування
обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, що
відповідно до вантажно-митних декларацій (надалі - ВМД) №
800000004/5/343626 від 14.07.2005 року, № 800000004/5/343485 від
12.07.2005 року, № 800000004/5/343613 від 14.07.2005 року,
позивачем було імпортовано компресійні побутові комбіновані
холодильники і морозильники з роздільними двома зовнішніми дверима
торгівельної марки "Zanussі", місткістю 234, 243, 270, 350 л. У
відповідності до розділу XVI Закону України "Про митний тариф
України" ( 2371-14 ) (2371-14)
, декларантом у ВМД було зазначено код товару
8418109900 і визначена ставка ввізного мита 10%.
Вказані вантажно-митні декларації були подані для контролю
правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків
відповідальній посадовій особі (інспектору) відповідача. останній
здійснив перевірку факту, повноти і правильності сплати митних
зборів і податків, про що зазначив у кожній вантажно-митній
декларації відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом.
Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з
виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не
скористався.
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би свідчив про
те, що на час декларування товару позивачем невірно визначений код
ввезеного товару або доказів того, що посадова особа відповідача
під час здійснення контролю повноти та правильності сплати митних
зборів та податків діяла всупереч інтересам самого відповідача з
винних дій позивача. Однак, в подальшому саме це потягло прийняття
повідомлень-рішень по донарахуванню мита та податку.
Відповідачем здійснена документальна камеральна перевірка ПФ
"Апія". За результатами перевірки було складено акт № 84/35 від
20.10.2005 року, на підставі якого Харківською митницею 28 жовтня
2005 року було винесено спірні податкові повідомлення, якими
визначено суму податкового зобов'язання по зазначених вище
вантажно митних деклараціях та штрафні санкції.
За результатами досудового оскарження зазначених податкових
повідомлень останні були визнані правомірними.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що зміна
позиції митного органу щодо розміру сплати мита та податку
відбулася після оформлення вантажно-митних декларацій та полягає у
тому, що ніби-то позивачем невірно було визначено код ввезеного
товару.
Відповідно до статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Митний кодекс України ( 92-15 ) (92-15)
визначає засади організації
та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні,
організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності
митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту
економічних інтересів України, створення сприятливих умов для
розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів
підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення
додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно положення ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не може бути притягнутим до
відповідальності платник податків, який діяв відповідно до
наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових
роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого
податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому
таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення
було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення
такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення,
що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення,
податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або
іншими експертними оцінками;
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі
обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції
погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про
задоволення позову, оскільки спірні податкові повідомлення
прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України.
Судами першої та апеляційної інстанцій також вірно
застосовані норми матеріального і процесуального права до спірних
правовідносин, дана вірна правова оцінка встановленим у справі
обставинам.
За вказаних обставин доводи касаційної скарги є
безпідставними і не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Харківської митниці залишити без
задоволення, постанову господарського суду Харківської області від
21 березня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 14 червня 2006 року по даній справі
залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених
ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: