ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів:
Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г.,
Шкляр Л.Т.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду
Хмельницької області від 16 серпня 2006 року у справі №2а-485/06
за позовом ОСОБА_1 до Кримської митниці про спонукання до вчинення
дій, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Кримської митниці про спонукання до митного оформлення, ввезеного
ним на митну територію України 14 березня 2006 року, автомобіля
"Hyundaі Sonata", 2006 року випуску, виходячи з його митної
вартості 8500 доларів США. Свої вимоги обгрунтував тим, що цей
автомобіль він придбав в Сірійській Арабській республіці за
вказану суму, що підтверджується необхідними документами і тому
нарахування податків і зборів при його розмитнені повинно
проводитись з цієї суми та зазначив, що працівники митного органу
без законних підстав визначили митну вартість автомобіля 15700
доларів США.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 18 травня
2006 року позов задоволено частково. Визнано протиправною,
визначену Кримською митницею у довідці №5 від 16.03.2006 року
митну вартість ввезеного 14.03.2006 року ОСОБА_1. на митну
територію України автомобіля "Hyundaі Sonata", 2006 року випуску,
номер кузова КМНЕТ 41СО6А143705, № двигуна G4КС5159773, в розмірі
15700 доларів США. Зобов'язано Кримську митницю визначити митну
вартість цього автомобіля та провести його розмитнення виходячи з
вимог п.1 ч.1 ст. 266, ч.2 ст. 267 МК України, тобто виходячи з
8500 доларів США, за які цей автомобіль було придбано ОСОБА_1. в
Сірійській Арабській республіці та з фактичних витрат понесених
ним на його завантажування, розвантажування, транспортування та
страхування до пункту митного кордону України.
Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 16
серпня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в
задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду
апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в
силі, як законне та обгрунтоване, посилаючись на порушення
апеляційним судом Хмельницької області норм матеріального та
процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального
права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2006р. позивач ввіз
на митну територію України автомобіль "Hyundaі Sonata", 2006 року
випуску, номер кузова КМНЕТ 41СО6А143705, № двигуна G4КС5159773,
який був придбаний ним на території Сирії за 8500доларів США.
Довідкою Кримської митниці № 5 від 16.03.2006р. визначено
митну вартість зазначеного автомобіля у розмірі 15700 доларів США.
Частково задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того,
що митну вартість транспортного засобу, який ОСОБА_1. ввіз на
митну територію України, слід визначити із вартості заявленої
власником автомобіля в митній декларації.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не
можна, виходячи з наступного.
Статтею 259 МК України ( 92-15 ) (92-15)
передбачено, що митна
вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним
органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон
України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного
кордону України відповідно до положень цього Закону.
Відповідно до ст. 249 МК України ( 92-15 ) (92-15)
митна вартість
товарів, яка переміщується громадянами через митний кордон
України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на
підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за
умови надання підтверджувальних документів
до моменту перетинання ними митного кордону
України.
Згідно ст. 265 МК України ( 92-15 ) (92-15)
митний орган, що здійснює
контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням
положень цього Кодексу, має право приймати рішення про
правильність заявленої декларантом митної вартості товарів. У разі
відсутності даних, що підтверджують правильність визначення
заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності
обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом
відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість
товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи
визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі
наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо
ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням.
Ст.ст. 266 та 267 МК України ( 92-15 ) (92-15)
передбачено, що
основним методом визначення митної вартості товарів є метод за
ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Для визначення митної
вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються,
(фактично сплаченої власником ціни) додаються такі витрати:
витрати на доставку товарів до місця ввезення товарів на митну
територію України - вартість транспортування, витрати на
навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів,
страхові суми; витрати, понесені покупцем та інш.
Для митного оформлення цього автомобіля позивач надав
рахунок-фактуру від 9 березня 2006 року про придбання автомобіля в
Сірійській Арабській республіці, сірійську декларацію № 1949 та
індивідуальну митну декларацію на ввезення автомобіля від 14. 03.
2006 року, в якій була зазначена вартість автомобіля 8500 доларів
США.
Позивачем не було надано всіх необхідних документів для
митного оформлення автомобіля та під час огляду автомобіля в
присутності ОСОБА_1. у працівників митної служби виникли сумніви
щодо вартості автомобіля.
Згідно ч.2 ст.249 МК України у разі наявності обгрунтованих
сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості
митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі
ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до
вимог цього Кодексу.
Крім того пунктом 4 Порядку декларування митної вартості
товарів, що переміщуються через митний кордон України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1375 від
28.08. 2003 р. ( 1375-2003-п ) (1375-2003-п)
(який діяв на момент виникнення
спірних правовідносин) передбачено, що у разі відсутності
підтвердних документів або наявності обгрунтованих сумнівів щодо
достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості
товарів митні органи відповідно до Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
визначають митну вартість самостійно на підставі ціни на
ідентичні чи подібні (аналогічні) товари.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про те, що оскільки всіх необхідних
документів для митного оформлення автомобіля ОСОБА_1. не надав, в
тому числі документів про витрати на доставку автомобіля, що
виникли при його перевезенні з місця придбання до митного кордону
України, відповідач обгрунтовано визначив митну вартість даного
автомобіля на підставі наявних у нього відомостей, що містяться в
Центральній базі даних Державної митної служби України, яка є
єдиною інформаційною базою даних для встановлення та визначення
ціни на ідентичні та аналогічні товари, формування якої
відбувається на основі фактично оформлених митними органами
вантажних декларацій.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не
спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної
інстанції при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також
допущені порушення норм процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для
скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову апеляційного
суду Хмельницької області від 16 серпня 2006 року залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: