У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     24.10.2007 р. Вищий адміністративний  суд  України  в  складі
колегії суддів:

     головуючого Ланченко Л.В.

     суддів  Конюшка К.В.

     Нечитайла О.М.

     Пилипчук Н.Г.

     Степашка О.I.

     при секретарі: Iльченко О.М.

     за участю представників:

     позивача: не з'явився.

     відповідача: не з'явився.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

     Державного  підприємства   48   завод   залізничної   техніки
Держспецтрансслужби (в/ч Т 0800)

     на  рішення   Господарського  суду  Харківської  області  від
14.12.2004   р.    та    постанову    Харківського    апеляційного
господарського суду від 15.02.2005 р.

     у справі № 42/361-04

     за  позовом  Державного  підприємства  48  завод  залізничної
техніки Держспецтрансслужби (в/ч Т 0800)

     до Державної  податкової  інспекції  у  Дзержинському  районі
м.Харкова

     про визнання дій  ДП  по  несписанню  безнадійної  податкової
заборгованості неправомірними та зобов'язання  списати  податковий
борг в сумі 104753,83 грн., -

     ВСТАНОВИВ:

     Позивачем заявлено позов про визнання дій відповідача  по  не
списанню безнадійної податкової заборгованості свого  підприємства
такими, що не  відповідають  діючому  законодавству  та  примусити
списати з  обліку  податковий  борг,  складений  з  сум  основного
податкового бору в розмірі 104753,83 грн.

     Рішенням  Господарського   суду   Харківської   області   від
14.12.2004  р.,  залишеним  без   змін   постановою   Харківського
апеляційного господарського  суду  від  15.02.2005  р.,  в  позові
відмовлено.

     Позивачем подано касаційну скаргу, у якій  ставиться  питання
про  скасування  судових  рішень,   з   підстав   порушення   норм
процесуального   права   та   неправильного   застосування    норм
матеріального права, та прийняття нового про задоволення позову.

     Вимоги касаційних скарг мотивовані порушенням приписів Закону
України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .

     Відповідач заперечень на касаційну скаргу не надав.

     Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції
не  направили,  про  час  та  місце  розгляду  справи  повідомлені
належним чином.  Справу  розглянуто  відповідно  до  приписів  ч.4
ст.221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .

     Перевіривши   у   відкритому   судовому   засіданні   повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів  дійшла  висновку,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

     Відповідно до приписів  ст.14  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         розстроченням податкових
зобов'язань є надання  платнику  податків  бюджетного  кредиту  на
основну суму його податкових зобов'язань без урахування  сум  пені
під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно
з п.16.4 ст.16 цього Закону.

     Згідно пп.14.3.1 ст.14  вищезазначеного  Закону  розстрочення
податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за
яким  основна  сума  кредиту  та  нараховані   на   неї   проценти
погашаються рівними частками,  починаючи  з  податкового  періоду,
наступного за періодом надання такого кредиту.

     Як встановлено у  справі,  20.07.2001р.  між  сторонами  було
укладено   договір   розстрочки   №12   на    сплату    податкової
заборгованості перед бюджетом за такими видам податків та  зборів:
з податку на  додану  вартість  -  263691,00  грн.,  з  податку  з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин - 9909,27
грн., по сплаті за спеціальне  користування  водними  ресурсами  -
1518,92 грн.

     Вказаний  договір  розстрочки  №12  від  20.07.2001  р.  було
розірвано 03.12.2001  р.  відповідно  до  пп.14.5.1  п.14.5  ст.14
зазначеного  Закону  в  зв'язку  з  невиконанням  позивачем  своїх
зобов'язань.

     За таких обставин, судова колегія погоджується  з  висновками
судів попередніх інстанцій, що граничний строк сплати  узгодженого
позивачем  податкового   зобов'язання   сторонами   було   змінено
відповідно до вищенаведеної норми Закону, тому на час дії договору
розстрочки сума розстроченого податкового зобов'язання позивача не
вважалася податковим боргом, у зв'язку з  чим  відповідач  не  мав
права  стягувати  з  позивача  в  примусовому  порядку   цю   суму
зобов'язань, оскільки  такі  дії  суперечили  б  наведеним  нормам
закону.

     Перебіг строку позовної давності починається з 04.12.2001 р.,
тобто з наступного дня після  розірвання  договору  розстрочки,  у
зв'язку з чим вимоги позивача про списання безнадійної  податкової
заборгованості є безпідставними.

     Враховуючи викладене,  суд  касаційної  інстанції  не  вбачає
підстав для задоволення касаційної скарги  та  скасування  судових
рішень.

     Керуючись  ст.  ст.  220,  221,   223,   224,   230   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд -

                             УХВАЛИВ:

     Касаційну скаргу Державного підприємства 48 завод залізничної
техніки Держспецтрансслужби (в/ч Т 0800) залишити без задоволення,
а рішення  Господарського суду Харківської області від  14.12.2004
р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду  від
15.02.2005 р. - без змін.

     Ухвала набирає чинності з моменту проголошення  і  може  бути
оскаржена до Верховного Суду України  за  винятковими  обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

     Головуючий Л.В.Ланченко

     Судді К.В.Конюшко

     О.М.Нечитайло

     Н.Г.Пилипчук

     О.I.Степашко

     Повний текст складено 29.10.2007 р.