ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Мудрицькій Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Державного казначейства України на рішення Ленінського районного
суду м. Вінниці від 25.05.2005 р. та ухвалу апеляційного суду
Вінницької області від 02.08.2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління державної судової адміністрації у
Вінницькій області, Головного управління Державного казначейства
України, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на
стороні відповідачів - Державної судової адміністрації України,
Міністерства фінансів України, про стягнення коштів для придбання
житла судді, -
встановила:
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом
Територіального управління державної судової адміністрації у
Вінницькій області, Головного управління Державного казначейства
України, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на
стороні відповідачів - Державної судової адміністрації України,
Міністерства фінансів України, про стягнення коштів для придбання
житла судді.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.05.2005
р. позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено. Стягнуто за рахунок
Державного бюджету України з Головного управління Державного
Казначейства Міністерства фінансів України кошти розрахунковий
рахунок Управління судової адміністрації у Вінницькій області для
зарахування Староміському районному суду м. Вінниці на придбання і
передачі у користування судді Староміського районного суду м.
Вінниці ОСОБА_1. вартість житла в сумі 213 054,00 грн. Зобов'язано
Управління державної судової адміністрації у Вінницькій області за
кошти державного бюджету, перераховані Державним казначейством,
придбати і передати у користування судді Староміського районного
суду м. Вінниці ОСОБА_1. житло у вигляді трьохкімнатної квартири
за ринковими цінами в сумі 213 054,00 грн. Стягнуто з Державної
судової адміністрації України на користь держави державне мито в
сумі 2 130,00 грн.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 02.08.2005
р. частину четверту резолютивної частини рішення Ленінського
районного суду м. Вінниці від 25.05.2005 р. про стягнення з
Державної судової адміністрації України на користь держави
державного мита в сумі 2 130,00 грн. виключено. В іншій частині
вказане рішення суду залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
Державного казначейства України, в якій ставиться питання про
скасування рішення першої та апеляційної інстанцій в частині
задоволення позовних вимог до Державного казначейства України та
постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог
до Державного казначейства України та задовольнити позовні вимоги
за рахунок коштів державного бюджету, які виділені в межах
бюджетних асигнувань відповідно до Закону України "Про Державний
бюджет України на 2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та
заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування
судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає
порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що
касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення -
без змін з наступних підстав.
Судами вірно встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Указу
Президента України "Про призначення суддів" від 14.10.2002 р. за №
926/2002 ( 926/2002 ) (926/2002)
була призначена на посаду судді
Староміського районного суду м. Вінниці. З 14.10.2003 р. позивачка
з сім'єю в складі трьох осіб перебуває на державному квартирному
обліку у списку осіб для позачергового отримання житла.
Статтею 130 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Законом
України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
визначено, що держава
забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів
і діяльності суддів.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ) (3018-14)
гарантії самостійності судів і незалежності
суддів забезпечуються в тому числі належним матеріальним та
соціальним забезпеченням суддів.
Частиною 7 статті 44 Закону України "Про статус суддів"
( 2862-12 ) (2862-12)
встановлено, що не пізніш як через шість місяців після
обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого
спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов,
забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири
або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду -
відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за
місцем знаходження суду. Судді військових судів забезпечуються
таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони
України. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у
зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати
квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у
користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а
також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної
виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло,
визначається Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі
дійсних обставин, суди дійшли вірного висновку про необхідність
придбання позивачу житла за рахунок державного бюджету, оскільки
протягом передбаченого законом строку, вона не була ним
забезпечена.
Визначаючи державний орган, який повинен виконати обов'язок
держави, суди вірно виходили з вимог статті 25 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
, відповідно до якої державне казначейство
України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких
обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих
бюджетів за рішенням, яке було прийняте державним органом, що
відповідно до закону має право на його застосування.
Відповідно до положень статей 82 та 83 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
, видатки на забезпечення незалежного
судочинства здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету
України. Разом з тим, управління коштами державного бюджету
здійснюється Державним казначейством через його територіальні
органи, що передбачено Положенням про Державне казначейство,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995
р. за № 590 ( 590-95-п ) (590-95-п)
.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи
процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено,
правова оцінка обставин по справі дана вірно, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державного казначейства України залишити без
задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від
25.05.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від
02.08.2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального
управління державної судової адміністрації у Вінницькій області,
Головного управління Державного казначейства України, третіх осіб,
які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідачів -
Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів
України, про стягнення коштів для придбання житла судді - без
змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)
Судді (підпис)