ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2007 р. м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Харченка В.В.
Суддів - Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Матолича С.В., Шкляр
Л.Т.
При секретарі - Мельник I.В., з участю представника скаржника
Устименко В.А., розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу
виконавчого комітету Донецької міської ради на постанову
господарського суду Донецької області від 14 квітня 2006 р. та
ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 червня
2006 р. по справі за позовом Донецького міського управління
земельних ресурсів до виконавчого комітету Донецької міської ради
про визнання недійсними рішень виконавчого комітету -
в с т а н о в и л а:
Постановою господарського суду Донецької області від 14
квітня 2006 р. позовні вимоги Донецького міського управління
земельних ресурсів про визнання недійсними з моменту прийняття
задоволені. Визнані недійсними з моменту прийняття п.п. 3.1, 3.2,
3.3, 3.4, 3.5, 3.6 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької
міської ради № 155 від 23 квітня 2003 р., п.п. 3.1, 3.2 п.3
рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 408 від
17.09.2003 р., п.п. 7.1, 7.2 п.7 рішення виконавчого комітету
міської ради № 354 від 21.07. 2004 р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06
червня 2006 р. вказана постанова господарського суду залишена без
змін.
В обгрунтування прийнятих рішень суди послались на те, що
виконавчий комітет Донецької міської ради рішеннями, які оспорюють
ся поклав на Донецьке міське управління земельних ресурсів не
власниці йому функції, тим самим виконком вийшов за межі
повноважень, наданих йому законом.
Апеляційний суд Донецької області також не знайшов підстав
для застосування строків позовної давності до спірних
правовідносин, вважаючи, що строк позовної давності, передбачений
ст.. 99 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
на вказані правовідносини не
розповсюджується, оскільки події, а саме прийняття рішення
виконкомом, мали місце до 1 вересня 2005 р., тобто до вступу в дію
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями по справі, виконавчий
комітет Донецької міської ради подав касаційну скаргу, в якій
просить постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної
інстанції скасувати, прийняти рішення про відмову у позові. В
обгрунтування касаційної скарги виконавчий комітет посилається на
порушення судом норм матеріального права та неправомірність
незастосування до спірних правовідносин вимог ст. 99 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заслухавши доповідача, представників сторін., перевіривши
матеріали справи на предмет повноти та всебічності їх дослідження
в судовому засіданні і обгрунтованості застосування норм
матеріального права та дотримання при цьому норм процесуального
права, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає,
що вона підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням виконавчого
комітету Донецької міської ради №155 від 23.04.2003 року (арк.
справи 9-Ю), з посиланням на приписи Законів України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
, на Донецьке міське управління земельних ресурсів був
покладений обов'язок здійснити певні дії, зокрема:
підпунктом 3.1 пункту 3 - провести інвентаризацію договорів
оренди землі, посилити контроль за дотриманням строків державної
реєстрації договорів оренди землі, оформити додаткові угоди до
договорів оренди у зв'язку із проведенням грошової оцінки в строк
до 01.07.2003 року;
підпунктом 3.2 пункту 3 - при наданні земельних ділянок в
оренду з метою здійснення підприємницької діяльності встановлювати
у договорах оренди граничний строк тривалості будівництва об'єкту.
При закінченні цього строку передбачати перегляд розміру орендної
плати відповідно до функціонального призначення земельної ділянки;
підпунктом 3.3 пункту 3 - під час укладання додаткової угоди
до договорів оренди землі розрахунок орендної плати здійснювати з
урахуванням грошової оцінки з 01.01.2003 року;
підпунктом 3.4 пункту 3 - в місячний строк проаналізувати
дотримання строків укладання договорів оренди суб'єктами
підприємницької діяльності та надати пропозиції виконавчому
комітету міської ради про скасування рішень про надання земельних
ділянок, де порушені строки;
підпунктом 3.5 пункту 3 - розробити Положення про порядок
аукціонного продажу земельних ділянок у м.Донецьк і в строк до
01.01.2003 року надати його на розгляд виконавчому комітету;
підпунктом 3.6 пункту 3 - забезпечити щомісячне надання
державним податковим інспекціям відомостей про прийняті рішення
щодо відводу земельних ділянок.
Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №408 від
17.09.2003 року (арк. справи 11-12) Донецькому міському управлінню
земельних ресурсів доручено:
підпунктом 3.1 пункту 3 - здійснити розрахунки орендної
плати, з урахуванням грошової оцінки за земельні ділянки по
договорам, укладеним до 01.01.2003 року, які не мають додаткових
угод, та в строк до 01.11.2003 року направити в районні в
м.Донецьк державні податкові інспекції;
підпунктом 3.2 пункту 3 - одночасно із видачею довідки про
грошову оцінку земельної ділянки готувати проекти додаткових угод
про внесення змін до договору оренди землі.
Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №354 від
21.07.2004 року (арк. справи 46-49) начальника Донецького міського
управління земельних ресурсів зобов'язано:
підпунктом 7.1 пункту 7 - організувати оформлення додаткових
угод до договорів оренди та надання їх до Головного економічного
управління кожен тиждень, протягом двох місяців закінчити цю
роботу;
підпунктом 7.2 пункту 7 - кожен місяць, не пізніше 10-го
числа, надавати виконавчому комітету міської ради проекти рішень
про скасування рішень про відвід земельних ділянок суб'єктам
господарювання, які не уклали договори оренди у встановлені строки
або про продовження строків укладення договорів оренди.
Приймаючи рішення про обгрунтованість позовних вимог, суди
виходили з того, що на відповідача були покладені функції, які
йому не належать відповідно до норм Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, Закону "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
, Положення про
Донецьке міське управління земельних ресурсів.
Вказаний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є
передчасним, оскільки не випливає із наявних у справі доказів.
Судами конкретно не вказано, які саме повноваження,
передбачені нормами Земельного кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
, Закону "Про
оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
у галузі земельних відносин передані до
Донецького міського управління земельних ресурсів. Iз змісту
рішень виконавчого комітету, які оспорюються, таке не випливає.
Судами належним чином не враховані вимоги Положення про
Донецьке міське управління земельних ресурсів, що діяльність
міського управління координується виконавчим органом міської ради
в межах його повноважень у сфері регулювання земельних відносин,
визначених законодавством.
Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх
виконавчі комітети відповідно до вимог ст. 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України.
Повноваження органів місцевого самоврядування, їх виконавчих
органів визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Визнаючи недійсними окремі пункти рішення виконавчого
комітету Донецької міської ради, суди не зазначили, в чому
конкретно полягала невідповідність прийнятих рішень виконавчого
комітету вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Закону
України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та
перевищення виконкомом меж повноважень, визначених вказаними
нормами Закону.
При таких обставинах, колегія суддів дійшла думки, що суди
першої та апеляційної інстанції неповно з'ясували фактичні
обставини справи та характер спірних правовідносин і, як наслідок,
невірно застосували норми матеріального права до спірних
правовідносин.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 11
від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають
зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються на всебічному, повному
і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи
в їх сукупності.
Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до ст. 220
Кодексу адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду
першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та
всебічно з'ясувати всі обставини справи і в залежності від
встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що
регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обгрунтоване
рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу виконавчого комітету Донецької міської ради
задовольнити частково.
Постанову господарського суду Донецької області від 14 квітня
2006 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
06 червня 2006 р. по справі № 33\71 а скасувати, справу направити
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ Н.В.Васильченко
/підпис/ Л.Я.Гончар
/підпис/ С.В.Матолич
/підпис/ Л.Т.Шкляр
З оригіналом згідно
суддя Н.В.Васильченко