Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Смоковича М.І.,

Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Штульмана І.В.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 вересня 2006 року, -

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського обласного військового комісаріату з позовом про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що в зв'язку зі смертю в 2003 році її чоловіка ОСОБА_2 їй як члену сім'ї військовослужбовця з січня 2004 року призначено пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

У березні 2006 року вона звернулася до Житомирського обласного військового комісаріату з заявою про перерахунок пенсії, посилаючись на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців за рахунок премій та надбавок, запроваджених після призначення пенсії чоловіку.

Однак, їй було відмовлено в задоволенні такої заяви.

Вважаючи, що відповідач порушив її права, звернулася за їх захистом до суду та просила зобов'язати провести перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням надбавки у розмірі 100 % грошового забезпечення, встановленої Указом Президента України "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" від 23 лютого 2002 року № 173/2002 (173/2002) , надбавки у розмірі 70 % грошового забезпечення, встановленої Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" від 05 травня 2003 року № 389/2003, премії у розмірі 33,3 % грошового забезпечення, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) .

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13 вересня 2006 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити заявлені нею позовні вимоги .

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_2 в 1980 році був звільнений із Збройних Сил України в запас.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначені позивачем надбавки і премії відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які їх отримували під час служби.

Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , немає правових підстав для перерахунку пенсії в сторону збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів, які встановлюють надбавки та премії до грошового забезпечення військовослужбовців.

При вирішенні спору суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що зміни, які відбулися у законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, не мали зворотної дії в часі і пенсія позивача не підлягала перерахунку за попередній період.

Та обставина, що судами під час розгляду справи не порушено норми матеріального та процесуального права, надає суду касаційної інстанції право відповідно до частини 3 статті - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані рішення без змін.

Керуючись статтями - 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.